Вікіпедія

Енциклопедія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 85.238.103.227 (обговорення) до зробленого Білецький В.С.
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
== [[Етимологія]] ==
Слово "«енциклопедія"»&nbsp;— запозичення з [[французька мова|французької мови]]; {{lang-fr|encyclopédie}} походить від пізньолатинського encyclopaedĩa, утвореного з грецького ἐγκύκλιος παιδεία, буквально «кругове (загальне) навчання (виховання)», що складається з прикметника ἐγκύκλιος «круговий, циклічний» та іменника παιδεία «виховання, навчання».<ref>[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні; Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред.), В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, О.&nbsp;Б.&nbsp;Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 167)</ref>
 
== Поняття ==
 
Первісно слово "«енциклопедія"» означало сукупність [[знання|знань]], які слід було засвоїти у [[Середньовіччя|середньовічній]] [[педагогіка|педагогіці]]. Слово набуло сучасного значення після того, як у XVI&nbsp;ст. з'явились книжки, у яких були зібрані відомі на той час знання з різних [[галузь|галузей]] [[наука|науки]]. Їх і назвали енциклопедіями.
 
'''Енциклопедист'''&nbsp;— людина, що відрізняється [[енциклопедизмом]] знань чи діяльності; освічена людина, що має різносторонні знання з областей багатьох наук. В історії, людина, що належала до групи провідних [[мислитель|мислителів]], що об'єдналися навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці [[18 століття]] у [[Франція|Франції]] [[Дідро]] та [[Д'Аламбер]].
Рядок 44:
 
== Енциклопедія у навчальному процесі ==
'''Енциклопедія''' є довідковим виданням зведення основних відомостей з однієї чи всіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку. Енциклопедія є видом [[начальна література|начальної літератури]], офіційне підтвердження доцільності їх використання у [[навчально-виховний процес|навчально-виховному процесі]] в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних [[Навчальний заклад|навчальних закладах]] України реалізується через процедуру надання відповідного грифа: "«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України"».<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0628-08 Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 № &nbsp;537]</ref>
 
== Типи енциклопедичних статей ==
Рядок 63:
 
=== Перші енциклопедії ===
Хоча сам термін «енциклопедія» увійшов у побут тільки в [[XVI]] столітті, енциклопедичні праці відомі з давніх часів. Термінологічні словники складалися вже в [[Стародавній Єгипет|Давньому Єгипті]] в період Середнього царства ([[2 тисячоліття до н. е.]]). Збірки знань складалися і в [[Стародавній Китай|Стародавньому Китаї]] ([[XII століття]] до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[10 століття|X]] століття до н.&nbsp;е.). Енциклопедії були популярні в християнському світі в період [[раннє Середньовіччя|раннього Середньовіччя]]: на заході прикладом можуть служити твори [[Ісидор Севільський|Ісидора Севільського]], на сході&nbsp;— візантійський словник «[[Суда]]». Найбільша праця Ісидора «''Етимології''» є &nbsp;енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики,  риторики,  математики,  медицини,  історії,  права,  космології,  теології,  агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга користувалася надзвичайною популярністю в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «''Книга канонів''», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «''Історія готів,  вандалів, і свевів''».
 
Візантійський словник "«Суда"» являє щось середнє між звичайними в Візантії лексиконами, в яких наведено лише слова з похідними формами, і енциклопедіями у сучасному уявленні . Філологічний матеріал (граматика,  лексика, історія та література) переважає у Суді. Філософія, природна історія і географія представлені слабше. Особливо цінні біографічні та історико-літературні статті, що частково компенсують численні прогалини в античній літературі і роблять словник незамінним посібником для історика та філолога. Питання про джерела, якими користувався автор, представляється досить складним. Словник складено лише частково на підставі самостійних досліджень. Частіше автор слідував звичайному тоді методу запозичень та компіляцій. Найбільше матеріалу Суда включила зі словників Гарпократіона і Гелладія, збірки схолій Сіммаха, історичної компіляції Костянтина Багрянородного (для ранніх епох) і хроніка Георгія Амартола (Монаха) (для пізніх). Біографічні та історико-літературні статті запозичені, головним чином, зі скороченої переробки «Ономатолога» Ісіхія Мілетського. Для граматичної частини, автор вдавався до самостійних досліджень в античній літературі, оскільки візантійські лексикографи обмежувались невеликим числом авторів, у той час як автор Суди прагнув представити у своїй праці всі віки і всі роди літератури. Водночас частково використані роботи Луція Юлія Вестіна. Словник містить деякі недоліки. Відсутність методу та історичної критики, а також часта плутанина імен та речей, ще збільшена пізнішими інтерполяціями, робить користування словником досить важким. Наприклад, відомий давньогрецький логограф Ферекід, званий і Леросським, і Афінським описується як дві особи окремо. Саме розташування статей значно ускладнює читання сучасному вченому, який звик до алфавітного порядку. У словнику Суда проведена звичайна на той час антистихічна система, заснована на вимові. Наприклад, після літери ''«ξ»'' поміщені статті на ''«ει»'', ''«η»'' та ''«ι»'', так як ει та η у грецькій мові вимовляються як звук ''«i»''.
 
У зрілий період Середньовіччя на заході Європи склалося кілька видів енциклопедичних праць: зерцала ({{lang-la|speculum}}), компендіуми ({{Lang-la2|compedium}}), суми ({{Lang-la2|summae}}), які служили в основному навчальними посібниками для студентів «нижчих» загальноосвітніх факультетів університетів. Прикладом може служити праця [[Домініканці (орден)|домініканського ченця]] [[Вінсент з Бове|Вінсента з Бове]] середина [[XIII століття]]) «Bibliotheca Mundi» («Всесвітня бібліотека»), інакше «Велике зерцало» ({{lang-la|Speculum majus}}). Енциклопедія складається з 4 частин:
Рядок 72:
* Зерцало історичне (''Speculum historiale'')
* Зерцало моральне (''Speculum morale'')
Енциклопедія містила багато інформації з філософії, історії, природничих наук. У ній коментувалися уривки з античних авторів, богословські труди. В цілому «Велике зерцало» являє собою систематизацію знань того часу з різних питань. Написана латиною, складається з 80 книг і 9885 глав. Це найзначніша енциклопедія Середньовіччя.
 
У першій частині розглядається широке коло природничих дисциплін &nbsp;—  астрономія,  алхімія,  біологія тощо.  у другій ідеться пробогословські питання; у третій розглядається історія людства від створення світу до 1254 року; в четвертій &nbsp;— піднімаються питання моральності та моралі.
 
Енциклопедія була перекладена на безліч мов і користувалася великим впливом та авторитетом протягом декількох століть.
Рядок 80:
Великий поштовх енциклопедична культура отримала в епоху [[Ренесанс]]у в [[XIV]]-[[XVI століття]]х, в тому числі завдяки винаходу [[Друкарство|книгодрукування]] [[Йоганн Гутенберг|Йоганном Гутенбергом]]. У [[XVI]]-[[XVII століття]]х з'являється термін «енциклопедія» (а також «циклопедія») в його сучасному значенні.
 
=== Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230–12451230—1245) ===
«Liber Rerum Natura» (Про Природу речей) було написана [[фламандці|фламандським]] католицьким священиком [[Томас з Кантімпри|Томасом з Кантімпри]] (1201–12721201—1272) між 1230 та 1245 роками. У цій енциклопедії Томас підсумовує фізичні знання його часу. Він описує людей, тваринне царство, [[Флора|флору]], [[камінь|каміння]], [[Метал]]и, [[Астрономія|астрономічні]] явища, [[Метеорологія|явища погоди]] й казкові істоти, які населяють регіони невідомої природи. Він використовував ці міфічні істоти, щоб зробити [[мораль]]ні зауваження для напоумлення. Все це мало бути вступом до фізичного і духовного буття людини. Ця енциклопедія складалася з двадцяти книг на наступні теми:
* 1. [[Анатомія]] [[Людський організм|людського тіла]]
* 2. [[Серце]]
Рядок 104:
Написану латинською мовою енциклопедію Томаса використовували як основу пізніші енциклопедії.
 
=== Енциклопедії XVII–XIXXVII—XIX століття ===
[[Файл:1708-harris-ttlpg.jpg|right|thumb|''Лексикон Технікум'' Харріса, титульна сторінка другого видання, 1708&nbsp;р.]]
Хоча сама ідея універсальної і загальнодоступної енциклопедії з'явилася ще до XVIII&nbsp;ст., ''Циклопедія або універсальний словник наук і мистецтв'' Е. Чемберса ([[1728]]), ''«[[Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел]]»'' [[Дідро]] і д'Аламбера (початок випуску 1751), а також ''[[Британіка|Енциклопедія Британіка]]'', ''[[Енциклопедія Брокгауз]]'' та інші енциклопедії того часу були першими серед тих, що мали цілком сучасний вигляд, звичний для нас. Статті у цих виданнях були одночасно доступними за стилем викладу та глибокими за змістом, систематично розташованими в передбачуваному порядку. Однак, навіть у найбільш ранньої з них, енциклопедії Чемберса 1728 року, був попередник, ''Лексикон Технікум'' Джона Гарріса (1704), який також за змістом та назвою був «Універсальним англійським словником мистецтв і наук, що тлумачить не тільки терміни мистецтв, а й самі мистецтва».
Рядок 125:
[[Дідро]] виклав свої погляди на те, якою має бути енциклопедія, у статті з однойменною назвою. На його думку, досконала енциклопедія повинна бути чимось більшим, ніж сума її складових частин. «Навіть якщо б аналітичний словник наук і мистецтв був лише методичною комбінацією своїх окремих елементів, я все ж запитав би, хто відповідає за підбір цих елементів?»<ref>[http://www.hti.umich.edu/cgi/t/text/text-idx?c=did;cc=did;idno=did2222.0000.004;rgn=main;view=text ''Encyclopédie'']</ref> Дідро вважав, що енциклопедія повинна встановлювати зв'язки між поняттями. Розуміючи, що весь масив людських знань неможливо викласти в одній роботі, він все ж вважав, що в ній можна, принаймні, показати взаємозалежність між ними.
 
Французька ''Енциклопедія'', у свою чергу, стала надихаючим прикладом для створення знаменитої''[[Британіка|«Британської енциклопедії»]]'' або ''Британіки''. Її початок в Шотландії 1768–17711768—1771&nbsp;рр. був скромним: у той час вона складалася з усього трьох томів і 2391 сторінок. Але коли до 1797&nbsp;р. було завершено її третє видання, ''Британіка'' складалася вже з 18 томів, а серед її авторів були найавторитетніші вчені свого часу.
 
[[Файл:Brockhaus Lexikon.jpg|thumb|300px|[[Енциклопедія Брокгауз|Енциклопедичний словник Брокгауза]]]]
У Німеччині в 1732–17541732—1754&nbsp;рр. була видана найоб'ємніша енциклопедія [[XVIII століття]]&nbsp;— «Великий повний універсальний лексикон всіх наук і мистецтв» («Grosses vollstandiges Universal-Lexikon aller Wissenschaften und Kunste», 68 томів, 750 тис. статей), випущена в [[Лейпциг]]у І.&nbsp;Г.&nbsp;Цедлером. У порівнянні з ним ''[[Енциклопедія Брокгауз|Енциклопедичний словник]]'' [[Фрідріх Арнольд Брокгауз|Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза]], також вперше виданий в Лейпцигу [[німецька мова|німецькою мовою]] у 1796–18081796—1808&nbsp;рр., був зовсім невеликим, всього шість томів. Скорочення обсягу в порівнянні з попередніми енциклопедіями пояснювалося міркуваннями доступності для розуміння. Енциклопедія не ставила собі за мету замінити підручники, а лише популярно і без надмірних подробиць викласти результати досліджень і відкриттів того часу. Такий підхід, прямо протилежний стилю ''Британіки'', був згодом перейнятий більшістю енциклопедій XIX століття як у [[Європа|Європі]], так і в [[США|Сполучених Штатах]].
 
У [[XIX]] столітті важливу роль зіграли німецький «Великий енциклопедичний словник Мейєра» ([[1839]]–[[1852]], 46 томів, згодом ще 6 додаткових), французький ''Великий універсальний словник XIX століття'' (''Grand dictionnaire universel du XIXe siècle'', 17 томів з додатками, видані в 1866–18901866—1890&nbsp;рр.) та англійська ''«Пенні Циклопедія»'', випуски якої виходили щотижня і коштували всього пенні кожен. Таке видання користувалося попитом в епоху широкого поширення середньої освіти. Доступні за ціною енциклопедії широко видавалися і в XX столітті.
 
До кінця XIX століття власні національні енциклопедії з'явилися в [[Італія|Італії]], [[Австрія|Австрії]], [[Польща|Польщі]], [[Данія|Данії]], [[Швеція|Швеції]], [[Португалія|Португалії]], [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Чехія|Чехії]], а також в [[Австралія|Австралії]] і [[США]].
Рядок 161:
У [[1927]] році було засновано видавництво «[[Українська Радянська Енциклопедія]]» (УРЕ). Серед його фундаторів&nbsp;— Всеукраїнська академія наук (тепер [[НАН України]]) та Наркомат освіти республіки. Першим головним редактором став відомий державний діяч, академік ВУАН [[Скрипник Микола Олексійович|М.&nbsp;О.&nbsp;Скрипник]]. Видавництво розпочало випуск перших томів Української Енциклопедії, однак за традиційним у ті часи звинуваченням в «[[Український буржуазний націоналізм|українському буржуазному націоналізмі»]] та «шкідництві» діяльність УРЕ було припинено. В 1944—48 роках мала місце друга спроба відновити єдину енциклопедичну інституцію в Україні, проте лише 1957 знову постало енциклопедичне видавництво&nbsp;— [[Головна редакція Української радянської енциклопедії]] у складі [[АН УРСР]]. Її організатором та головним редактором (до 1983) був видатний діяч культури, академік АН УРСР [[Бажан Микола Платонович|М.&nbsp;П.&nbsp;Бажан]]. У 1989 році Головну редакцію УРЕ перетворено на [[Українська енциклопедія (видавництво)|видавництво «Українська радянська енциклопедія»]] з присвоєнням йому імені [[Бажан Микола Платонович|М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана]]. Серед визначних учених, які входили до складу Головної редколегії УРЕ, були [[академік]]и [[Корецький Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Корецький]], [[Бабій Борис Мусійович|Б.&nbsp;М.&nbsp;Бабій]] та інші. За роки своєї діяльності видавництво випустило сотні томів різних видань: першу в історії українського народу [[Українська Радянська Енциклопедія|Українську Радянську Енциклопедію]] (УРЕ: 1-е вид.&nbsp;— т. 1-17, 1959-65; 2-е вид.&nbsp;— т. 1-12, 1977—85), Український Енциклопедичний Словник (1-е вид.&nbsp;— т. 1-3, 1964—67; 2-е вид.&nbsp;— т. 1-3, 1986—87); фундаментальну «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історію міст і сіл Української РСР»]] (т. 1-26, 1967-74), «Історію Академії наук Української РСР» (т. 1—2, 1976—77); багатотомні енциклопедії історії України, народного господарства, сільського господарства, кібернетики, мистецтва, літератури тощо; енциклопедичні словники&nbsp;— юридичний, політичний, філософський, економічний тощо.
 
У 1955–19841955—1984 роках у [[Нью-Йорк]]у випущено унікальну багатотомну «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедію українознавства»]] за редакцією [[Кубійович Володимир Михайлович|В.Кубійовича]]. У десяти томах цього видання висвітлена історія України з найдавніших часів до 60-х років XX століття, широко представлена історична [[біографістика]].
 
[[Універсальний словник-енциклопедія|УСЕ]]&nbsp;— універсальний словник-енциклопедія містить близько 25000 [[стаття|статей]], 3200 [[ілюстрація|ілюстрацій]], [[фото]], [[Географічна карта|карт]], схем, таблиць: найновіші факти, [[історія]] та [[сучасність]], [[наука]] і [[техніка]], [[культура]] і [[спорт]], [[географія]] і [[медицина]], персоналії та реалії, Україна і світ. Підготовлено на основі міжнародного проекту EUROPEDIA, автор проекту шведський енциклопедист, засновник і президент Шведської Академії Вербовізуальної Інформації Свен Лідман. В Україні виходить регулярно від 2001.
Рядок 198:
}}
 
* Редагування енциклопедичних видань: теорія і практика : навч. посіб. для студентів спец. "«Видавн. справа та редагування"» / Н. &nbsp;І. &nbsp;Черниш ; Укр. акад. друкарства. –&nbsp;— Львів : Світ, 2015. –&nbsp;— 236 с. : іл. –&nbsp;— Бібліогр.: с. 233-235233—235 (42 назви) та в кінці тем (с. 218-231218—231). –&nbsp;— ISBN 978-966-603-946-3
* [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Vpu_Ist_2012_21_7 Юліан Бачинський як основоположник української енциклопедистики]
* [http://akademperiodyka.org.ua/docs/science_ukr12/Berezyk.pdf Здобутки української енциклопедистики: коротка характеристика найважливіших видань]
Рядок 253:
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/15540204/ure/entsiklopediya ЕНЦИКЛОПЕДІЯ] //[[УРЕ]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2360/enciklopediya ЕНЦИКЛОПЕДІЯ] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17918 ЕНЦИКЛОПЕДІЯ] //[[ЕСУ]]
* [http://leksika.com.ua/12200411/legal/ukrayinska_entsiklopediya_imeni_m_p_bazhana_vidavnitstvo Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана]
* [http://histua.com/slovnik/e/enciklopedii-istorichni Історичні енциклопедії, histua.com]
* [http://studcon.org/suchasni-encyklopediyi Сучасні енциклопедії]
* [http://www.nbuv.gov.ua/node/2145 Енциклопедія Самуеля Оргельбранда –&nbsp;— оригінальне джерело з вивчення історії України XVI–XVIII XVI—XVIII&nbsp;ст. (до 205-річчя від дня народження Самуеля Оргельбранда)]
 
[[Категорія:Енциклопедії|*]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Енциклопедія