Логічна хиба: відмінності між версіями

 

== Формальні логічні хиби ==

 

Присутність формальної логічної хиби у [[дедукція|дедуктивному]] аргументі не впливає ані на [[засновок|засновні]] припущення аргументу, ані на його висновки. Як засновники, так і висновок можуть бути фактично вірними, або навіть більш вірогідними у результаті аргументу, але саме по собі дедуктивне виведення все ж [[чинність|нечинне]], тому що висновок не випливає із засновних посилань у тій засіб, який наведено. Аналогічно, аргумент може мати формальну логічну хибу, навіть якщо він ''не є дедуктивним'': наприклад, якщо [[Індукція логічна|індуктивний]] аргумент некоректно застосовує принципи [[Теорія ймовірностей|вірогідності]] або [[Причинність|причинності]], то говорять, що він є формально хибним.

; [[Випадок (хиба)|Випадок]]: хиба припущення із застосуванням загального правила до виключного випадку, «випадкові» обставини якого роблять його винятком із цього правила (приклад: ''«[[Шкіряста черепаха|Шкірясті черепахи]]&nbsp;— [[холоднокровні тварини]], як і всі [[плазуни]]»''<ref>[http://bytesizebio.net/2010/11/20/warm-blooded-turtles/ "Warm blooded turtles?"] -- "Byte size biology", blog by Iddo Friedberg</ref>)

; [[Гіпотеза справедливого світу]]: хиба відволікання, в якій висновок виводиться із бажання справедливості. Люди, що дотримуються цього упередження, мають нахил звинувачувати якимось чином потерпілих, мотивуючи це «гріховністю» останніх, «[[Карма|кармою]]» та ін. (приклад: ''«Що посієш те й пожнеш»'')

; [[Звернення до абсурдності]]: хиба відволікання, заперечення якогось твердження як абсурдного без обґрунтування цієї абсурдності (приклад: ''«А - це просто безглуздя»'')

; [[Звернення до авторитету|Звернення до сумнівних авторитетів]]: хиба слабкого виводу, полягає у зловживанні почуттям поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта для доведення пропозиції (приклад: ''«так вважає сам А»'').

; [[Звернення до бідності]]: прийняття бідності як критерію правильності (приклад: ''«за бідняками правда; багатії завжди брешуть»'').

; [[Звернення до гаманця]]: прийняття багатства як критерію правильності (приклад: ''«багатії кмітливіші і тому завжди мають рацію»'').

; [[Argumentum ad Ignorantiam|Звернення до незнання]]: хиба відволікання, за якою деяке твердження вважається вірним, оскільки ніхто не довів протилежне (тобто що воно хибне), або навпаки, твердження хибне, оскільки ніхто не довів його істинності (приклад: ''«[[Чупакабра|чупакабру]] ніхто не бачив, тому її не існує»'')

; [[Звернення до популярної думки]]: хиба відволікання, прийняття популярності як критерію істини (приклад: ''«усі так вважають, тому це правда»'').

; [[Отруєння джерела]]: полягає в негативному описі особи, що її представляють аудиторії, з наміром дискредитувати все, що може бути надалі цією особою сказано.

; [[Перехід на особистості]]: цю хибу допускають, коли замість того, щоб доводити пропозицію, вдаються до нападок на опонента (''«такі як ти не можуть мати рацію»''). До схожих хиб належить [[булверизм]], [[апеляція до мотиву]], [[tu quoque]] та [[отруєння джерела]].

; [[Похапливе узагальнення|Помилка узагальнення]]: коли твердження про окремого представника розповсюджують на всіх (''«[[вовк]] — жорстокий звір, тому всі звірі жорстокі»'').

; [[А sensu composito ad sensum divisum|Помилка диференціації]]: перенесення статистично вірного твердження на окремих представників (''«більшість звірів — жорстокі, тому [[Заєць|зайці]] жорстокі»'')