Ашшур-назір-апал II: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
| батько = [[Тукульті-Нінурта II]]
| мати =
| дружина =
| діти =
Рядок 33 ⟶ 32:
| Commons =
}}
'''Ашшур-назір-апал II''' ([[Аккадська мова|аккадською]] «[[Ашшур]] бережи спадкоємця») — [[Ассирія|ассирійський]] цар, син Тукульті-Нінурти, правив 25 років з 883 по 859<ref>В різних джерелах трапляються також датування 884–859 (Константин Рыжов. Все монархи мира. Древний Восток. Москва, 2001 г.) чи 884–858 (Тиханович Ю. Н., Козленко А. В. 350 великих. Краткое жизнеописание правителей и полководцев древности. Древний Восток; Древняя Греция; Древний Рим. Минск, 2005). Якщо зсув дат на один
== Правління ==
На початку свого правління Ашшур-назір-апал здійснив кілька походів у месопотамські степи проти [[Арамейці|арамейських]] племен, які змусив підкоритися собі. Війна велася з надзвичайною навіть як для ассирійців жорстокістю — полонених саджали на палю, здирали з живих шкіру тощо<ref>Щоправда з ассирійцями важко сказати, що саме було для них незвичним — вони були рідкісними недолюдками{{факт}} і різниця тут хіба в масштабах.</ref>. Також ходив походами у верхів'я Великого і Малого Забів, а також до витоків [[Тигр (річка)|Тигру]] в країну [[Урарту|Наїрі]] де захопив багату здобич та рабів. 879 року до нашої ери ассирійські війська перейшли [[Євфрат]] і захопили багате місто Каркемиш. 876 року армія на чолі з царем перетнула Євфрат і вдерлася до Сирії. Ніхто з місцевих правителів не наважився вийти на бій. Фінікійські міста — [[Тір]], [[Сидон]], [[Бібл]] и [[Арвад]] змушені були відкупатися від Ашшур-назір-апала даниною. Цар зі своїм військом пройшов долиною [[Оронт]]у, перетнув гори [[Аман]]у і вийшов до Середземного моря, у водах якого за давнім звичаєм омив свою зброю, про що розповів у надписі біля річки Нахр-ель-Кельб. На берегах Оронту була збудована фортеця. З цього походу ассирійці привезли величезну здобич і угнали десятки тисяч людей.
Ашшур-назір-апал переніс столицю держави до Кальху на Тигрі. Місто постало на лівому березі Тигру північніше старої священної столиці Ашшуру. В місті
Ашшур-назір-апал ходив війною на Вавилонію. Як і його дід [[Адад-нерарі II]], він не плюндрував Вавилон, а обмежився анексією невеликих прикордонних земель. Окрім того цар провів кілька походів у повсталі чи просто непокірні областя. Ці походи мали вигляд запеклого терору — населення вирізалося в найжорстокіший спосіб.
|