Желєзняков (монітор): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
хибна категоризація
→‎Історія корабля: нейтральність
Рядок 57:
«Железняков» — головний із серії з шести річкових моніторів, побудованих у 1934–1937 роках на [[Кузня на Рибальському|заводі «Ленінська кузня»]] в Києві для [[Дніпровська військова флотилія (СРСР)|Дніпровської військової флотилії]]. [[Річкові монітори проекту СБ-37|Проект СБ-37]] був розроблений конструкторським судно-механічним бюро заводу на чолі з [[Байбаков Олександр Борисович|Олександром Байбаковим]] і [[Бойко Михайло Матвійович|Михайлом Бойком]].
 
<gallery widths="180">
Железняков. Башта головного калібру.jpg|Башта головного калібру з бойовою рубкою і сигнальним містком
Железняков. Носова 45-мм АУ.jpg|Носова 45-мм баштова установка 41К
Рядок 74:
[[25 жовтня]] «Железняков» здійснив перехід до [[Камиш-Бурунська бухта|Камиш-Бурунської бухти]]. [[21 листопада]] включений до складу [[Азовська військова флотилія|Азовської військової флотилії]]. У жовтні—листопаді 1941 року брав участь у обороні [[Керч]]і, у липні [[1942]] року обороняв [[Ростов-на-Дону]] і [[Азов (місто)|Азов]], а в серпні [[1942]] року — [[Дельта Кубані|гирла Кубані]] і [[Темрюк]]а. У серпні 1942 року монітор здійснив прорив з [[Азовське море|Азовського моря]] в [[Поті]], прорвавшись через [[Керченська протока|Керченську протоку]], що контролювалася німцями: корабель звернув з [[фарватер]]у, приховано підійшов впритул до ворожого берега і під вогнем батарей противника пройшов по [[Мінне поле|мінних полях]]. Незважаючи на отримані пошкодження, [[3 вересня]] «Железняков» дістався до Поті. [[14 жовтня]] монітор «Железняков» був зарахований до складу [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту]]. До серпня [[1943]] року монітор знаходився в ремонті.
 
[[26 лютого]] [[1944]] року наказом знову переведений до складу Азовської флотилії, а [[13 квітня]] — до складу Дунайської флотилії. [[30 серпня]] прибув у Ізмаїл. Брав участь у визволенні [[Румунія|Румунії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Югославія|Югославії]]. За час війни пройшов 40 тисяч кілометрів. НаЗа радянськими джерелами, на бойовому рахунку має 13 знищених артилерійських і мінометних [[Артилерійська батарея|батарей]] противника, 4 [[батальйон]]и [[Піхота|піхоти]], 2 склади [[Боєприпаси|боєприпасів]] тощо. На монітор «Желєзняков» німецькими військами було скинуто 827 авіабомб.<ref>{{Cite web|url=http://ivankivtsy.at.ua/news/trokhi_istoriji_ch_2/2015-11-21-4|title=Трохи історії ч. 2 — 21 листопада 2015 — Наші Іванківці|website=ivankivtsy.at.ua|accessdate=2017-04-13}}</ref>
 
[[1 грудня]] [[1955]] року знов включений до складу Чорноморського флоту. [[11 березня]] [[1958]] року виведений із бойового складу, роззброєний і перетворений на плавучий склад. [[10 вересня]] [[1960]] року виключений зі списків суден ВМФ СРСР у зв'язку з передачею [[Радянське Дунайське пароплавство|Дунайському пароплавству]] для використання як плавпричалу.
Рядок 172:
Рішенням [[Київська міська державна адміністрація|Київського міськвиконкому]] № 159 від [[27 листопада]] [[1970]] року корабель-меморіал «Монітор „Железняков“» отримав охоронний статус. Нині пам'ятник екіпажу монітора «Железняков» — пам'ятка історії національного значення (ідентифікаційний номер пам'ятки у томі «Київ» [[Звід пам'яток історії та культури України|Зводу пам'яток]] № 432.2).
 
<gallery widths="720" heights="250">
Монітор "Железняков".jpg|Корабель-меморіал монітор «Железняков» у Парку моряків
</gallery>