Весталки: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Vestal.JPG|thumb|Фрагмент гравюри [[Фредерік Лейтон|Фредеріка Лейтона]]]]
'''Веста́лки''' ({{lang-la|Vestales}}) — жриці богині [[Веста|Вести]] в [[Стародавній Рим|Римі]]; весталками
Великий [[понтифік]] призначав весталок жеребкуванням; обрані переставали належати батькам і були під покровительством верховного понтифіка. Весталки давали [[обітниця цнотливості|обітницю цнотливості]], якої мусили дотримуватися 30 років, тобто протягом усього часу перебування на службі Вести. По 30 роках поверталися до своїх родин і могли виходити заміж. Весталки носили довгі білі туніки й пов'язки на головах; при жертвоприношеннях закривали обличчя. Їхнім обов'язком було пильнування священного вогню і підтримування порядку в храмі. Керувала ними старша весталка, яка одержувала накази від верховного жерця. Коли в храмі гас священний вогонь, весталку, яка виконувала службу, били; за порушення обітниці цнотливості живцем закопували в землю. Весталки користувалися великою пошаною, на вулиці перед ними йшов [[ліктор]]. Вони вільно розпоряджалися своєю власністю, в суді давали свідчення без присяги; того, хто їх ображав, чекала смерть. На іграх весталки сиділи на почесних місцях, могли врятувати засуджених до страти.
Римських весталок якась сила прирікала на довічне «чернецтво», хоча, коли закінчувався термін обов'язкового служіння Весті, їм не було сорока років. Вони були казково багаті,
Як виняток можна згадати одруження [[Римська імперія|римського імператора]] [[Геліогабал]]а
Інститут весталок зберігався до часів імператора [[Феодосій Великий|Феодосія I]], який у 380 році заборонив культ Вести. У 394 році
== Література ==
| |||