Скіфія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 108:
Близько сер. IV&nbsp;ст.до н.&nbsp;е. на р. Дон та у Н. Поволжі з'являються нові групи савроматів<ref>''Тут у контексті термін «савромати» використано як макроетнонім, під яким розуміються різні споріднені кочові племінні групи-мігранти зі сходу''</ref>&nbsp;— мігрантів зі сходу,<ref>{{ref-ru}}Скрипкин А.&nbsp;С.&nbsp;Погребальный обряд и материальная культура сарматов европейских степей в первые века нашей эры. Научные школы Волгоградского государственного университета. Археология Волго-Уральского региона в эпоху раннего железного века и средневековья. Волгоград. 1999</ref> що вплинуло і на політичну ситуацію у регіоні.
 
{{text|«Відомі на сьогодення найпізніші пам'ятки традиційного для причорноморських скіфів типу датовано не пізніше межі IV—III &nbsp;ст.ст. до н.&nbsp;е. або першими десятиліттями III &nbsp;ст. до н. &nbsp;е. Збіг цієї дати з часом появи у Причорномор'ї поховань прохорівського типу і взагалі активним розширенням ареалу прохорівської культури у зах. та пн.-зах. напрямках досить показовий. Саме цю міграцію сарматів більшість сучасних дослідників пов'язують зі згаданою у Діодора навалою на Скіфію.»<ref>{{ref-ru}}В.&nbsp;Я.&nbsp;Петрухин, Д.&nbsp;С.&nbsp;Раевский. Очерки истории народов России в древности и раннем Средневековье. М.: Знак, 2004.</ref>}}
 
{{text|"«Зважаючи на всю сукупність археологічних даних, дестабілізація стає всеохопною тільки з 70-60-х рр. названого століття, коли під ударами номадів гине переважна частина незахищених поселень греків."»<ref>{{ref-ru}} Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху. СПб. Алетейя. 2005.</ref>}}
 
Можливо, спочатку активність нових кочовиків була спрямована до Закавказзя, але отримавши відсіч від намісника частини Мідії [[Атропат]]а між 328—324&nbsp;р.р. до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}}Дьяконов И.&nbsp;М.&nbsp;История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008</ref>, нові кочовики були вимушені змінити напрямок експансії.