Лаврентій (Мигович): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м правопис
м стиль, оформлення
Рядок 1:
{{Інші значення|Лаврентій}}
{{Othernames|Мигович (прізвище) {{!}} Мигович}}
'''Єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії Лаврентій''' (в миру '''Мигович Михайло Михайлович'''), народився [[14 грудня]] [[1959]] року в с. [[Керецьки]] [[Свалявський район|Свалявського району]] [[Закарпаття]] в благочестивій православній християнській сім'ї.
 
Середню школу закінчив 1977 року.
 
У 1978—1980 роках служив у Збройних Силах СРСР.
 
1980 року вступив до Московської духовної семінарії.
 
1983 року вступив на заочний сектор Московської духовної академії, яку закінчив 1992 року, написавши кандидатську дисертацію з історії російської Церкви: «Опис фонду дисертацій Київської духовної академії за матеріалами рукописів, що зберігаються в Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського в Києві».
 
Чернечий постриг прийняв 1983 року. Єпископом Мукачевським і Ужгородським Саввою (Бабинець) був хіротонізований на [[ієродиякон]]а на Вознесіння Господнє 1983 року у Вознесенському монастирі в селі [[Чумальове]] в Закарпатті.
 
У 1989 році митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в [[ієромонах]]а.
 
Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті [[Хуст]].
 
1990 року Високопреосвященнейшим Владикоювладикою Саввою був призначений настоятелем Полтавського кафедрального Собору і його особистим секретарем. Після смерті Високопреосвященнійшого архиєпископаархієпископа Савви в 1992 році узяв відпускну грамоту і був прийнятий у клір Київської єпархії Блаженнійшим Володимиром, Митрополитоммитрополитом Київським і всієї УкраїниВолодимиром, де ніс послух референта Його Блаженства і голови Видавничого відділу Української Православної Церкви.
 
1993 року піднесений до сану [[архимандритархімандрит]]а.
 
З 1996 року служив у Латвійській Православній Церкві, несучи послух секретаря Синоду, проректора Ризької Духовної Семінарії, настоятеля Ризького Троїце-Задвінського храму і благочинного Лієпайського і Вентспілського округів.
Рядок 25:
7 березня 2000 року отримав указ, у зв'язку із закінченням терміну перебування на території Латвійської Республіки, про почислении за штат з правом переходу в будь-яку єпархію Православної Церкви.
 
З травня 2000 року по грудень 2002 року служив в Білоруській Православнійправославній Церквіцеркві м. [[Мозир]] [[Гомельська область|Гомельської області]].
 
З січня 2003 р. року консультував будівництво храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в м. [[Полтава]], знаходячись за штатом.
 
У березні 2004 р. року за поданим проханням Блаженнійшомумитрополиту Мефодію, Предстоятелеві УАПЦ, був призначений на посаду Керівника справами Патріархії.
 
13 грудня 2004 р. року в день Святогосвятого Апостолаапостола Андрія Первозванного за божественною Літургією в Свято-Андріївському соборі м. Києва, був хіротонізований в сан [[єпископ]]а на Полтавську кафедру.
 
На початку 2005 р. року подав прохання [[Патріарх Філарет (Денисенко)|Святійшому Патріарховіпатріархові Київському і всьоговсієї Русі-України Філарету]] з проханням прийняти в Київський Патріархат.
 
21 червня 2005 р. року призначається єпископом Вишгородським, тимчасово керуючим Харківською єпархією.
 
25 серпня 2005 р. року призначений єпископом Харківським і Богодухівським, керуючим Харківською єпархією.
 
27 липня 2013 р.року призначений єпископом Васильківським, вікарієм Київської єпархії.
 
== Посилання ==