Чарлз Дарвін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Yakudza (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 178.95.241.81 (обговорення) до зробленого Ігор Жиляєв Мітка: Відкіт |
||
Рядок 39:
'''Чарлз (Чарльз) Ро́берт Да́рвін''' ({{lang-en|Charles Robert Darwin}}; [[12 лютого]] [[1809]] — [[19 квітня]] [[1882]]) — [[Англія|англійський]] науковець, що створив [[Теорія еволюції|теорію еволюції]] і запропонував разом з [[Альфред Рассел Воллес|Альфредом Расселом Воллесом]] принципи [[Природний добір|природного добору]]. Після досліджень у Південній Америці і на [[Галапагоські острови|Галапагоських островах]], де він був під час навколосвітньої подорожі на кораблі «[[HMS Beagle|Бігль»]] [[1831]]–[[1836]], Дарвін опублікував книгу [[Походження видів|«Походження видів шляхом природного добору»]], в якій пояснював еволюційний процес принципами природного й статевого добору. Його теорія викликала жорстокі суперечки, оскільки, на думку деяких людей, суперечила Книзі Буття [[Біблія|Біблії]] (див. [[Креаціонізм]]).
Чарлз Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли [[Природничі науки|природознавство]] було на піднесенні, а в науці здійснювались важливі відкриття. Він не мав систематичної біологічної освіти (два роки навчався на медичному факультеті в [[Единбург|Единбурзі]], а потім перейшов до [[Кембриджський університет|Кембриджського університету]], де в [[1831]] році закінчив богословський факультет), але дуже захоплювався природничими науками, цілеспрямовано вивчав спеціальну літературу, займався [[колекціонування]]м, [[мисливство]]м, брав участь в експедиційних дослідженнях [[геологія|геології]], [[фауна|фауни]], [[флора|флори]] окремих районів [[Англія|Англії]], був спостережливим, занотовував бачене і намагався дати йому раціональне пояснення. Він зблизився з такими відомими науковцями, як зоолог [[Роберт Едмонд Грант|Грант]], ботанік [[Джон Стівенс Генслоу|Генслоу]], геолог [[Адам Седжвік|Седжвік]]. І не дивно, що, коли виникла потреба рекомендувати досвідченого натураліста до складу експедиції, Генслоу назвав саме Чарлза Дарвіна, який мав достатні природничі знання і навички польового дослідника.
== Біографія ==
Рядок 47:
[[Файл:Charles Darwin 1816.jpg|thumb|150px|left|Чарльз Дарвін у віці семи років (1816), за рік до передчасної смерті його матері.]]
[[Файл:Robert Darwin.jpg|thumb|150px|Батько Чарльза — Роберт Дарвін.]]
Чарлз Дарвін народився 12 лютого 1809 року в [[Шрусбері]], графство [[Шропшир]], у родовому маєтку Маунт Хаус ({{lang-en|Mount House}}).<ref>{{cite web|url=http://darwin.baruch.cuny.edu/biography/shrewsbury/mount/|title=The Mount House, Shrewsbury, England (Charles Darwin)|author=John H. Wahlert|date=2001-06-11|work=Darwin and Darwinism|publisher=[[Baruch College]]|accessdate=2008-11-26|archiveurl=http://www.webcitation.org/68brqWXRx|archivedate=2012-06-22}}</ref> П'ятий із шести дітей заможного лікаря та фінансиста Роберта Дарвіна і Сьюзанн Дарвін (уроджена Веджвуд). Він є онуком Еразма Дарвіна по батьківській лінії і Джозайя Веджвуда по материнській. Обидва сімейства в значній частині були [[Унітарії|унітаріанцями]], однак Веджвуди були [[адепт]]ами [[Англіканська церква|англіканської церкви]]. Сам Роберт Дарвін був досить вільних поглядів, і погодився з тим, щоб маленький Чарлз отримав причастя в Англіканській церкві, але в той же час Чарлз та його брати разом з матір'ю відвідували Унітаріанську церкву. До того часу, як він вступив у денну школу 1817 року, восьмирічний Дарвін уже долучився до природної історії та колекціювання. У цьому році, в липні, помирає його мати. З вересня 1818 року він разом зі старшим братом Еразмом відвідував найближчу Англіканську Шрусберську школу як пансіонер.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p= 12–15}}<br />{{harvnb|Darwin|1958|pp=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=21 21–25]}}</ref> Перед тим як відправитися зі своїм братом Еразмом до університету [[Единбург]]а, влітку 1825 року, він був асистентом-учнем та допомагав батькові в його медичній практиці, надаючи допомогу біднякам Шропшира.
=== Единбурзький період життя 1825–1827 ===
Дарвін вивчав в Единбурзькому університеті [[Медицина|медицину]]. Під час навчання він виявив, що лекції нудні, а [[хірургія]] завдає страждання, тому він залишив медицину. Замість цього він вивчав [[Таксідермія|таксідермію]] у Джона Едмонстоуна, який набув свій досвід, супроводжуючи Чарлза Ватертона під час експедиції в дощові ліси [[Південна Америка|Південної Америки]].<ref name=eddy>{{harvnb|Darwin|1958|pp=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=48 47–51]}}</ref>
У наступному році, будучи студентом кабінету природної історії, він приєднався до Плініївського студентського товариства, в якому активно обговорювався радикальний [[матеріалізм]]. У цей час він асистував Роберту Едмонду Гранту в його дослідженнях [[Анатомія|анатомії]] та життєвого циклу морських безхребетних. На засіданнях товариства в березні 1827 року він представив короткі повідомлення про свої перші відкриття, які змінювали погляд на звичні речі. Зокрема він показав, що так звані яйця моховинки ''Flustra'' мають здатність самостійно рухатися за допомогою війок і насправді є личинками; в іншому відкритті він зауважив, що маленькі кулясті тіла, які вважалися молодими стадіями водорості ''Fucus loreus'', являють собою яйцеві кокони хоботної п'явки ''Pontobdella muricata''. Одного разу, в присутності Дарвіна, Грант вихваляв еволюційні ідеї Ламарка. Дарвін був вражений цією захоплюючою промовою, але продовжував мовчати. Згодом він почерпнув подібні ідеї у свого діда — Еразма, прочитавши його Зоономію, і тому вже був у курсі протиріч цієї теорії.<ref>{{Harvnb|Browne|1995|pp=72–88}}</ref> Протягом другого року перебування в Единбурзі Дарвін відвідував курс натуральної історії Роберта Джемсона, який охоплював [[Геологія|геологію]], включаючи полеміку між [[Нептуністи|нептуністами]] та [[Плутоністи|плутоністами]]. Однак тоді Дарвін не відчував пристрасті до геологічних наук, хоча отримав достатню підготовку, щоб розумно судити про цей предмет.<ref name="rus_vol9">Ч. Дарвін, Твори, пер. С. Л. Соболя під ред. акад. В. Н. Сукачова, Вид. АН СРСР, М., 1959 р., том 9.</ref> У цей час він вивчив класифікацію рослин і брав участь в роботі з великими колекціями в Університетському музеї, одному з найбільших музеїв Європи того періоду.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p=42–43}}</ref>
=== Кембриджський період життя 1828–1831 ===
[[Файл:Charles Darwin by G. Richmond.jpg|міні|ліворуч|Ще будучи молодим чоловіком, Дарвін став членом наукової еліти. (Портрет роботи Джорджа Річмонда, 1830-і роки.)]]
Батько Дарвіна, дізнавшись, що син закинув вивчення медицини, був роздратований і запропонував йому вступити до Кембриджського християнського коледжу та отримати сан священика Англіканської церкви.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p= 47–48}}</ref> За словами самого Дарвіна, дні, проведені в Единбурзі, посіяли в ньому сумніви в догматах англіканської церкви.<ref name="rus_vol9" /> У цей час він старанно читав богословські книги і врешті переконав себе в прийнятності церковних догматів і готувався до вступу. Під час навчання в Единбурзі він забув деякі основи, необхідні для вступу на теологію, займався з приватним викладачем в Шрусбері та поступив у Кембридж після різдвяних канікул на початку 1828 року.
Дарвін почав вчитися, але, за словами самого Дарвіна, він не надто заглибився в навчання, присвячуючи більше часу їзді верхи, стрільбі з рушниці та полюванню. Його кузен Вільям Фокс познайомив його з [[Ентомологія|ентомологією]] та зблизив з колом осіб, які захоплювалися колекціюванням комах. У результаті в Дарвіна прокинулася пристрасть до колекціювання жуків. Сам же Дарвін на підтвердження свого захоплення навів таку історію: «Одного разу, здираючи з дерева шматок старої кори, я побачив двох рідкісних жуків і схопив кожною рукою по одному з них, але тут я побачив третього, якогось нового роду, якого я ніяк не в змозі був упустити, і я засунув того жука, якого тримав у правій руці, в рот. На жаль! Він випустив якусь надзвичайно їдку рідину, яка так обпекла мені язик, що я змушений був виплюнути жука, і я втратив його, так само як і третього». Замальовки деяких з його знахідок були опубліковані в книзі Стівенса ({{lang-en|James Francis Stephens}}) «Ілюстрації британської ентомології».
[[Файл:John Stevens Henslow.jpg|thumb|[[Джон Стівенс Генслоу]]]]
Він став близьким другом та послідовником професора ботаніки Джона Стівенса Генслоу. Завдяки знайомству з Генслоу він познайомився з іншими провідними натуралістами, ставши відомим у їх колі як «Той, що гуляє з Генслоу». Коли наблизилися іспити, Дарвін зосередився на навчанні. У цей час він читав «Доказ Християнства» Вільяма Пале, чия мова і виклад захопили Дарвіна.<ref>{{Harvnb|Darwin|1958|p=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=61 59–67]}}</ref> По закінченню навчання, в січні 1831 року, Дарвін добре просунувся в теології, вивчив класиків літератури, математику і фізику, у підсумку став 10-м у списку з усіх 178, хто успішно склав іспит.<ref>{{Harvnb|Browne|1995|p=97}}</ref>
Дарвін залишався в Кембриджі до червня. Він вивчив працю Пале «Природна Теологія», в якій автор навів теологічні аргументи для пояснення природи єства, пояснюючи адаптацію як вплив Бога за допомогою законів природи.<ref>{{Harvnb|von Sydow|2005}}</ref> Він читав нову книгу Гершеля, яка описує найвищу мету природної філософії як осягнення законів через індуктивні міркування, засновані на спостереженнях. Також особливу увагу він приділяв книзі [[Александер фон Гумбольдт|Александра фон Гумбольдта]] «Особисте оповідання», в якій автор описав свої подорожі. Описи острова [[Тенерифе]], які навів Гумбольт, заразили Дарвіна та його друзів ідеєю податися туди по завершенні навчання для занять природною історією в умовах тропіків. Для підготовки до цього він навчався на курсі геології преподобного Адама Седжвіка, а опісля відправився з ним влітку на картографування порід в [[Уельс]]і.<ref>{{Harvnb|Darwin|1958|p=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=69 67–68]}}<br />{{Harvnb|Browne|1995|pp=128–129, 133–141}}</ref> Через два тижні, повернувшись після нетривалої геологічної поїздки по Північного Уельсу, він знайшов лист від Генслоу, в якому той рекомендував Дарвіна як відповідну людину на неоплачувану посаду натураліста капітану «Бігля», Роберту Фіцрою, під чиїм командуванням через чотири тижні повинна початися експедиція до берегів [[Південна Америка|Південної Америки]]. Дарвін готовий був тут же прийняти пропозицію, проте його батько заперечував проти такого роду пригоди, оскільки вважав, що дворічний вояж — це не що інше, як марна трата часу. Але своєчасне втручання його дядька Джозайя Веджвуда II схилило батька дати згоду.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p= 94–97}}</ref>
=== Навколосвітня подорож ===
{{main|Навколосвітня подорож Чарлза Дарвіна}}
У кінці [[1831]] року почалась п'ятирічна навколосвітня подорож на кораблі «[[Бігль]]». Ця подорож була важливою подією у житті Дарвіна, справжньою школою для нього. Інтенсивно працюючи як геолог, зоолог, ботанік, він зібрав величезний і дуже цінний науковий матеріал, який відіграв виняткову роль у розвитку еволюційної ідеї. Геологічні спостереження на океанічних островах у [[Південна Америка|Південній Америці]], [[Кордильєри|Кордильєрах]] та інших місцях підтвердили думку Чарлза Лаєлла про постійну зміну поверхні Землі під впливом зовнішніх і внутрішніх причин. Зіставляючи різні факти, Дарвін приходить до висновку, що вимирання видів тварин і рослин минулих епох не можна пояснити якимись «великими катастрофами».
Дарвіну належить ряд цікавих палеонтологічних знахідок. Порівняння скелетів викопних [[лінивці]]в, [[Броненосці|панцирників]] і тих, що існують тепер, показало, що їх кістяк характеризується багатьма спільними рисами; разом з тим у будові їх скелета є помітні відміни. Проаналізувавши численні факти, Дарвін прийшов до висновку, що вимерлі тварини й ті, що існують зараз, мають спільне походження, але останні істотно змінились. Причиною цього могли бути зміни, що відбувались із часом на земній поверхні. Вони ж могли бути й причиною вимирання видів, рештки яких знаходять у земних нашаруваннях.
[[Файл:Voyage of the Beagle.jpg|thumb|280px|Маршрут навколосвітньої подорожі Чарлза Дарвіна]]
За час навколосвітньої подорожі Чарлз Дарвін зібрав цікаві матеріали, які пояснюють закономірності географічного поширення організмів у широтному (від [[Бразилія|Бразилії]] до [[Вогняна Земля|Вогняної Землі]]) і у вертикальному (при підйомі в гори) напрямах. Він звернув увагу на залежність [[фауна|фауни]] і [[флора|флори]] від умов існування тварин і рослин. Особливо цінний матеріал Чарлз Дарвін зібрав на островах [[Галапагоські острови|Галапагоського архіпелагу]], які знаходяться в екваторіальній зоні [[Тихий океан|Тихого океану]] на відстані 800–900 км на захід від берегів Південної Америки. Дарвіна особливо вразила своєрідність фауни і флори Галапагосів. На архіпелагу трапляється порівняно небагато видів, але для більшості з них характерною є велика кількість особин. Дарвін зібрав 26 видів наземних птахів, причому всі вони, за винятком одного, цілком особливі і більше ніде не трапляються. Він описав види і підвиди в'юрків — птахів-[[ендемік]]ів, тобто поширених тільки в цьому районі. Крім інших ознак, види в'юрків відрізняються формою і розмірами [[дзьоб]]а — від масивного, як у костогриза, до невеликого і тоненького, як у [[зяблик]]а чи [[вільшанка (птах)|вільшанки]]. Дарвін довів, що особливості будови дзьоба залежать від характеру їжі птахів (насіння рослин, [[комахи]] тощо). Цікаво, що на різних островах трапляються різні форми в'юрків, і Дарвін зауважив, що можна дійсно уявити собі, що був взятий один вид і модифікований в різних кінцях архіпелагу. Цих птахів [[зоологія|зоологи]] називають дарвіновими в'юрками.
Порівнюючи фауну Галапагосів і Південної Америки, Дарвін констатував, що тваринний світ архіпелагу несе відбиток материкових форм і разом з тим є особливим галапагоським варіантом. Подібне явище він спостерігав і на [[Кабо-Верде|островах Зеленого Мису]], де встановив схожість острівних форм тварин з африканськими видами. Ці й інші факти навели Дарвіна на думку про те, що острови заселялись материковими формами, від яких походять види, що істотно змінились у нових умовах існування на островах. Він також замислився над питанням про значення ізоляції в диференціюванні видів. Пізніше Дарвін писав, що особливість і характер поширення галапагоських організмів та інші факти так вразили його, що він почав систематично збирати всі факти, які стосуються видів.
Перебування Дарвіна на Вогняній Землі і зустріч з аборигенами навели його на сміливу думку про тваринне [[походження людини]]. Вивчення структури коралових рифів було основою для розроблення Дарвіном теорії утворення коралових островів.
Після повернення з подорожі [[2 жовтня]] [[1836]] р. Дарвін детально опрацював і опублікував зібрані геологічні, зоологічні та інші матеріали і працює над розробкою ідеї історичного розвитку органічного світу, що зародилась ще під час подорожі. Понад 20 років він настирливо розвивав і обґрунтовував цю ідею, продовжував збирати і узагальнювати факти, особливо з практики [[рослинництво|рослинництва]] і [[тваринництво|тваринництва]].
== Основні наукові роботи ==
=== Ранні роботи (до «Походження видів») ===
| |||