Роберт Гвіскар: відмінності між версіями

Брав участь у війнах з [[Візантія|Візантією]] за території в Південній Італії, розбив війська папи [[Лев IX (папа римський)|Лева IX]] у Чивітаті ([[1053]]). У [[1057]] став графом [[Апулія|Апулії]]. Папа [[Миколай II]] узаконив завоювання Роберта Гвіскара (як здійснені, так і майбутні), проголосивши його в [[1059]] герцогом Апулії, Калабрії і Сицилії, а Роберт Гвіскар приніс папі васальну присягу. До [[1072]] Роберт Гвіскар володів Південною Італією і Сицилією (відвойованою у арабів), заклавши основи Сицилійського королівства. Папа [[Григорій VII (папа римський)|Григорій VII]], що намагався припинити подальші завоювання Роберта Гвіскара, відлучив його в [[1074]] від церкви, але в [[1080]] зняв відлучення і передав Робертові Гвіскару в лен всі зайняті ним землі (зокрема Амальфі, Салерно), розраховуючи на його допомогу в боротьбі з імператором [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріхом IV]]. Продовжуючи воювати з Візантією, Роберт Гвіскар вторгся на Балканський півострів, завдав поразки військам [[Олексій I Комнін|Олексія I Комніна]] при Діррахії ([[1081]]). У [[1084]] прийшов на допомогу папі Григорію VII, обложеному в Римі імператором Генріхом IV, витіснив імператора з РимуРима, але при цьому розгромив і розграбував місто. Помер у розпал нової війни з Візантією.