Гадяцький полк: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 75:
Гадяч на той час разом з околицями був ранговою маєтністю [[гетьман]]ів складаючи у 1649—1662 роках Гадяцьку волость. Саме в цьому місті знаходився генеральний скарб війська та свого часу було укладено [[Гадяцький договір|Гадяцьку угоду]].
Як територіально — адміністративна одиниця полк, з центром у Зінькові, у 1662-му році був створений [[Яким Сомко|Якимом Сомком]] задля посилення Лівобережного гетьманату. У 1672-му році полковий центр перемістили до Гадяча. У гадяцькому полку був найбільший комплекс маєтків, який називали Гадяцьким ключем або Гадяцьким замком.<ref>[http://gazeta.ua/articles/science-life/_gadyach-yak-stolicyu-getmanskoyi-ukrayini-viznali-na-najvischomu-zakonodavchomu-rivni/527156 Гадяч як столицю гетьманської України визнали на найвищому законодавчому рівні]</ref>
У 1687 р. після [[Коломацький переворот|Коломацького перевороту]] козаки Гадяцького полку вбили полкового осавула Кияшка і деяких інших старшин.
[[Полковий устрій Гетьманщини#Реорганізація козацьких полків|Під час реорганізації]] особовий склад 9 сотень було переведено на формування [[Сіверський карабінерний полк|Сіверського полку]]<ref>Тинченко Я.Ю. Від козаків до гусарів К.: 2018; Темпора 214 с. (69 с.) ISBN 978-617-569-333-9</ref>.
Станом на [[1781]] рік — три сотні Гадяцькі, три Опішнянські, три Зіньківські, дві Комишанські, дві Ковалівські, Веприцька, [[Грунська сотня|Грунська]], Куземинська, Рашівська і Лютенська. На території полку знаходилось 11 містечок і 971 [[село]]. У цьому ж році полк [[анексія|анексовано]] царським урядом, а його територія увійшла до складу [[Чернігівське намісництво|Чернігівського намісництва]].
== Див. також ==
| |||