Grumman TBF Avenger: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 175:
Після поставки в Англію, «Евенджери» модифікувалися на заводі [[Blackburn Aircraft|Blackburn Aircraft Ltd]], щоб задовольнити специфічним британським вимогам. На них встановлювалися англійські приціли, радіоустаткування і кисневі системи, якими замінялися аналогічні американські. Першою британською ескадрильєю, що отримала літаки «Тарпон» Mk. I — стала 832-га ескадрилья, що влітку 1943 року діяла на авіаносцях [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]] і [[USS Saratoga (CV-3)|«Саратога»]] в [[Кампанія на Соломонових островах|операціях на Соломонових островах]]. Пізніше «Вікторіос» взяв участь у вторгненні на Нову Джорджію, після чого повернувся до Англії.
 
У Європі [[Повітряні сили флоту Великої Британії]] використовували «Евенджери» насамперед у Північній Атлантиці й Північному морі для протичовнових операцій, а також для атак німецькихна німецькі кораблівкораблі поблизу Норвезького узбережжя. Низка британських ескадрилей «Евенджерів» базувалися на березі, виконуючи завдання з протичовнового, протимінного і протикорабельного патрулювання над [[Ла-Манш]]ем. Влітку 1944 року під час піку нальотів німецьких крилатих ракет [[Фау-1|V-1]], «Евенджери» з 854-ї та 855-ї ескадрилей збили дві V-1, обидві кулеметним вогнем<ref name="airwar"></ref>.
 
У 1945 році Королівський флот вибрав «Евенджер» як основний ударний літак для ескадрилей, що направлялися на [[Тихий океан]]. 820-та, 849-та, 854-та і 857-ма ескадрильї мали у своєму складі 84 «Евенджери» Mk III (TBM-3), розгорнуті на чотирьох британських авіаносцях: [[HMS Illustrious (87)|«Іластріас»]], [[HMS Indefatigable (R10)|«Індефатігебл»]], [[HMS Indomitable (92)|«Індомітебл»]] і [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]], що входили до [[Британський тихоокеанський флот|Британського Тихоокеанського флоту]]. Це угруповання флот, об'єднане з американськими формуваннями, утворювало ''«Оперативну групу 57»'', що підпорядковувалася [[5-й флот (США)|5-му флоту США]]<ref name="airvectors"></ref>.
 
[[24 січня|24]] та [[29 січня]] [[1945]] року «Оперативна група 57» [[Операція «Мерідіан»|провела ряд атак]] на нафтопереробні заводи в [[Палембанг|Палембанзі]], на острові [[Суматра]]. У результаті британських атак нафтоперегінні заводи були майже повністю зруйновані, що ще сильнішебільше загострило критичну нестачу палива для японської оборонної промисловості. Загалом ескадрильї «Евенджерів» Королівського флоту провели 95 атак на Суматру, втративши в них шість «Евенджерів»літаків.
 
«Оперативна група 57» також брала участь у [[Битва за Окінаву|кампанії на Окінаві]], де британські ескадрильї «Евенджерів» залучалися для руйнування японських аеродромів на Формозі, щоб зменшити кількість літаків [[Камікадзе (пілот)|камікадзе]], щоякі атакували союзницький флот, облягавщо тримав в облозі [[Окінава (острів)|Окінаву]]. У липні 1945 року Британський Тихоокеанський флот був перейменований вна «Оперативну групу 37» ({{lang-en|Task Force 37}}), це з'єднання взяло участь у повітряних ударах по Японських островах. [[24 липня]], «Евенджер» з 848-ї ескадрильї став першим британським літаком, який бомбив Японію.
[[Файл:USS ESSEX based TBMs and SB2Cs dropping bombs on Hakodate, Japan. - NARA - 520989.tiff|міні|праворуч|220пкс|Торпедоносці «Евенджер» та пікіруючі бомбардувальники [[Curtiss SB2C Helldiver|SB2C «ХеллдайверГеллдайвер»]] важкого авіаносця [[USS Essex (CV-9)|«Ессекс»]] на бомбардуванні японського міста [[Хакодате]]. Липень 1945]]
Коли війна закінчилася, британські повітряні сили флоту швидко розформували ескадрильї «Евенджерів», і велике число цих літаків було викинуто за борт прямо в море. Остання британська [[ескадрилья]] «Евенджерів» воєнних часів була офіційно розформована в червні 1946 року<ref name="airwar"></ref>.