Придане: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 16:
Придане має свої коріння ще в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] та [[Стародавній Рим|Римі]]. У [[Середньовіччя|середньовічній]] [[Європа|Європі]] придане розглядалося як виплата спадщини батька жінці під час шлюбу. Дочки, які не отримали посагу, мали право на спадщину по смерті батьків. У разі, якщо жінка помирала без дітей, придане мало повертатися в родину батьків. Неможливість випосажити доньку було причиною скасувати шлюб. Наприклад, у творчості [[Шекспір]]а тема приданого фігурує в таких [[п'єса]]х, як [[Король Лір]], [[Ромео і Джульєта]]. Деякі [[фольклорист]]и вбачають у поганому відношенні мачухи до [[Попелюшка|Попелюшки]] небажання надавати їй посаг. У декотрих краях виплата посагу біднім родинам вважалася [[благодійність]]ю. За віруваннями, [[Святий Миколай]] на [[Різдво]] мав приносити бідним дівчатам гроші на придане.
У деяких країнах [[Азія|Азії]] звичаї стосовно віна набагато суворіші. Навіть тепер, у деяких країнах, за дочкою повинно бути сплачено великий посаг. У разі суперечок між чоловіком і батьками жінки щодо розміру приданого, іноді як помсту, жінок вбивають або калічать. В [[Індія|Індії]], щоб зняти напругу в суспільстві та насилля проти жінок, існує ціла низка законів, які забороняють вінування. У
== Джерела ==
|