Відмінності між версіями «Сепсис»

1173 байти додано ,  1 рік тому
продовжив редагування
(продовжив редагування)
(продовжив редагування)
{{редагую|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 2018:3150, 12 вересня 2018 (UTC)}}
{{Хвороба |
Name = Сепсис |
 
== Актуальність ==
Проблема сепсису на сьогодні залишається однією з найактуальніших в сучасній медицині. Незважаючи на постійне удосконалення терапевтичних технологій, збільшення арсеналу антибактеріальних засобів, показник летальності залишається високим, зокрема і в країнах з розвинутою медичною і соціальною допомогою. Сепсис є глобальною проблемою людства, входячи до першої двадцятки головних причин смерті у цивілізованому світі. Встановлено, що сепсис зустрічається у 17,4&nbsp;% хворих, які пройшли інтенсивний етап лікування, при цьому в 63,2&nbsp;% випадків сепсис є ускладненням внутрішньогоспітальних інфекцій. За даними [[ВООЗ]], частота сепсису в індустріально розвинених регіонах планети складає 50-100 випадків на 100 тис. населення. Тільки в США щорічно реєструють близько 700 тис. випадків сепсису, тобто приблизно 2 тис. випадків щоденно. Септичний [[Септичний шок]] розвивається у 58&nbsp;% випадків тяжкого сепсису. Навіть сьогодні, в еру просунутих технологій органної підтримки, летальність при тяжкому сепсисі досягає 45-50&nbsp;% з коливаннями у різних підгрупах пацієнтів від 30 до 80&nbsp;%. Сепсис є основною причиною смерті у відділеннях інтенсивної терапії і реанімації некоронарогенного (несерцевого) профілю і займає 11-е місце серед усіх причин смертності населення<ref>Ф.&nbsp;С.&nbsp;Глумчер. Септический шок: новые концепции патогенеза и лечения. Мистецтво лікування.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— с. 4-8.</ref>.
 
Сепсис є справжньою мультидисциплінарною проблемою сучасної медицини&nbsp;— в лікуванні хворих на сепсис беруть участь фахівці різного профілю: [[хірург]]и, [[анестезіолог]]и, [[Лікар-інфекціоніст|інфекціоністи]], [[акушер-гінеколог]]и тощо.
Для розвитку сепсису необхідно, щоб первинне вогнище було пов'язане із кровоносними або лімфатичними судинами, щоб створювалась можливість гематогенної дисемінації інфекції й формування вторинних септичних вогнищ (метастазів), з яких збудники періодично надходить у кров. Утворення вторинних вогнищ напряму залежить від виду збудника й локалізації первинного вогнища. Наприклад, при стрептококовому сепсисі часто ушкоджуються [[клапани серця]] й нирки. Метастази в шкіру й слизові оболонки нерідко супроводжуються [[геморагія]]ми. [[Крововилив]]и в [[Наднирники|надниркові залози]] обумовлюють тяжке ураження гемодинаміки через розвиток їхньої гострої недостатності&nbsp;— [[Менінгококова інфекція#Менінгококцемія (менінгококовий сепсис)|синдром Вотергауза-Фредеріксена]]).
 
=== Патофізіологія ===
Але для виникнення сепсису необхідний спотворений каскад-комплекс імунологічно-запальних реакцій, яке характеризується нині як ССЗВ («systemic inflammatory response syndrome»&nbsp;— SIRS)&nbsp;— системна реакція організму на вплив різних сильних подразників (інфекція, травма, операція тощо), визначається міжнародною медичною спільнотою як сукупність цілком конкретних і досить простих ознак (SIRS-критеріїв), а саме:
* тахікардії > 90 уд/хв;
 
Запуск каскадних реакцій [[Грам-негативні бактерії|грамнегативними]] збудниками відбувається завдяки їхнім потужним [[Ендотоксини|ендотоксинам]]. [[Грам-позитивні бактерії|Грампозитивні]] ж мікроорганізми не містять у своїй клітинній оболонці ендотоксин і спричинюють септичні реакції через інші механізми: компоненти клітинної стінки, такі як [[пептидоглікан]] і [[Тейхоєві кислоти|тейхоєва кислота]], стафілококовий протеїн А і стрептококовий протеїн М, що розташовані на поверхні бактеріальних клітин, [[глікокалікс]], [[екзотоксини]].
 
Розвиток органно-системних ушкоджень при сепсисі в першу чергу пов'язаний з неконтрольованим поширенням з первинного вогнища інфекційного запалення прозапальних медіаторів ендогенного походження, з наступною активацією під їхнім впливом [[Макрофаги|макрофагів]], [[Нейтрофіли|нейтрофілів]], [[Лімфоцити|лімфоцитів]] і ряду інших клітин в різних органах і тканинах, з повторним виділенням аналогічних ендогенних субстанцій, пошкодженням [[Ендотелій|ендотелію]] і зниженням органної перфузії та доставки [[Оксиген|кисню]]. Особливе місце серед медіаторів запалення займає цитокінова мережа, яка контролює процеси реалізації імунної та запальної реактивності.
 
Тяжкий сепсис&nbsp;— сепсис, що призводить до поліорганної недостатності, таких як гостра дихальна недостатність, коагуляційні та інші гематологічні/гемодинамічні порушення, [[гостра ниркова недостатність]], мозкова [[Кома (медицина)|кома]], гостра недостатність надниркових залоз. При наявності серйозних гемодинамічних зрушень при тяжкому сепсисі на тлі низького кров'яного тиску ([[артеріальна гіпотензія|артеріальної гіпотензії]]) такий стан називають [[септичний шок|септичним шоком]].