Грецька мова: відмінності між версіями

КоженКожне дієслово має дві [[основа слова|основи]] — досконалогодоконаного виду і недосконалогонедоконаного. Третій вид — [[перфект]] — утворюється через досконалийдоконаний вид і [[допоміжне дієслово]] {{lang-el2|έχω}} мати (для порівняння англійське дієслово {{lang-en|have}}). У дієслові розрізняється минулий час і теперішній; із останнього [[частка (частина мови)|часткою]] {{lang-el2|θα}} утворюється аналітичне майбутнє. Крім дійсного способу, існують наказовий і умовний (суб'юнктив). Останній висловлює передбачувані, можливі або бажані дії. Значення, які в українській і англійській мовах виражаються [[інфінітив]]ом, у грецькій передаються [[суб'юнктив]]ом: наприклад, {{nobr|{{lang-el2|θέλω να παίζω}}}} — буквально «хочу щоби граю», де {{lang-el2|να}} — частка умовного способу, а {{lang-el2|παίζω}} — форма умовного способу недоконаного виду (збігається з дійсним способом). Справжнього [[інфінітив]]а у новогрецькій мові немає: {{lang-el2|απαρέμφατο}} застосовується тільки для утворення перфекта.

Грецькі дієслова, як і українські, відмінюються за двома [[граматичне число|числами]] і трьома [[особа (лінгвістика)|особами]]. Нарешті, для дієслова властива категорія [[стану (лінгвістика)|стану]] — активного або пасивного. Більшість [[перехідність|перехідних дієслів]] активного стану регулярно утворюють форми пасивного, наприклад {{lang-el2|κτίζω}} ‘будувати’ → {{lang-el2|κτίζομαι}} ‘побудований’‘будуватися’.