Ткаченко Олександр Владиславович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 67:
{{цитата|Я потрапив на канал із командою проекту «Обличчя світу». Майданчиком для роботи була вже не програма, а цілий канал, хоча він вів мовлення лише на Київ. І наскільки я зрозумів, на той момент стратегія розвитку каналу, можливо, й існувала, але була достатньо дивною, економічно не обґрунтованою. І як людина, яка вже вміла заробляти кошти, я вирішив підняти перед акціонерами питання розвитку.
Відтак мене запросили до Москви, де познайомився із власниками російської «Альфи». І думаю, що школа, яку вони мені тоді зробили стосовно розуміння бізнесу, багато в чому допомогла мені в майбутньому. Їхнє жорстке розуміння того, що таке бізнес, дозволило зробити з київського каналу третій за популярністю канал у країні достатньо коротким шляхом. Тому що перед тобою ставилася одна мета — гроші. А це дуже структурує характер мислення й характер ухвалення рішень. Канал фактично з моменту свого заснування перебував у «предпродажной подготовке». Ми завжди розуміли, що маємо заробляти для акціонерів гроші. А це багато в чому не те що стимулювало, а впливало на вибір тих чи інших проектів. І всі проекти, які ми робили, в першу чергу мали бути дешевими і ефективними.}} <ref>[https://detector.media/community/article/126957/2017-06-14-oleksandr-tkachenko-ukrainskii-glyadach-bachit-te-na-shcho-ne-zaslugovue-z-tochki-zoru-ekonomiki/] Олександр Ткаченко: «Український глядач бачить те, на що не заслуговує з точки зору економіки»</ref>
Із січня [[2000]] р. до травня [[2001]] р. був радником [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] (на громадських засадах). У [[2003]] р. став неформальним керівником так званого «холдингу Пінчука» (телеканали «[[Новий канал]]», «[[ICTV]]», «[[СТБ]]»). У серпні [[2004]] р. склав повноваження керівника холдингу, а в січні [[2005]] р. — залишив «Новий канал».
| |||