Grumman TBF Avenger: відмінності між версіями

На досвіді перших [[Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни|боїв у Тихому океані]], льотчики-торпедоносці зауважили, що стандартна [[Повітряні торпеди|морська авіаційна торпеда]] [[Mark 13 (торпеда)|Mk 13]], занадто повільна і ненадійна, тому часто атаки ворожих кораблів «Евенджерами» виявлялися невдалими через збої в роботі [[торпеда|торпед]]. Мала швидкість торпеди Mk 13 також приводила до того, що швидкохідні військові кораблі ворога легко ухилялися від торпедної атаки. В [[Каліфорнійський технологічний інститут|Каліфорнійському технологічному інституті]] була розроблена модифікована торпеда, яка отримала позначення ''Mk-13-1A'' з поліпшеними характеристиками, що дозволяло тепер скидати її з висоти до 800 футів і при швидкості польоту до 280 вузлів, і значно збільшувало шанси «Евенджерів» з виживання в ході торпедної атаки добре озброєного ворожого судна.

 

 

У жовтні 1943 року фірма «Грумман» поставила два прототипи XTBF-3 [[Військово-морські сили США|флоту США]] під позначенням ТВМ-3, який став основним варіантом «Евенджера», до закінчення війни їх було вироблено більш ніж 4 000 літаків<ref name="airwar"></ref>.