Космічний простір: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
* 690 км — Межа між термосферою та [[Екзосфера|екзосферою]].
== Вплив відкритого космосу на живі організми ==
Усупереч розповсюдженій думці, потрапивши у відкритий космос людина миттєво не замерзне, не вибухне й не знепритомніє, її кров не закипить. Натомість, настане швидка смерть від нестачі кисню. Крім того, зі слизових оболонок організму (язик, очі, мембрани в легенях) почне швидко випаровуватись вода. Деякі інші загрози — опіки незахищених ділянок шкіри та ураження інших приповерхневих тканин тіла почнуться приблизно через 10 секунд. Таким чином, якщо не затримувати подих у легенях, то 30-60 секунд перебування у відкритому космосі не спричинять незворотних травм людському організму<ref>[http://imagine.gsfc.nasa.gov/docs/ask_astro/answers/970603.html на сайті NASA] {{deadlink}}</ref>.
== Поділ космічного простору ==
Рядок 58:
Відсутність [[повітря]] робить космічний простір (та поверхню Місяця) ідеальними місцями для астрономічних спостережень на всіх довжинах хвиль електромагнітного спектру. Космічні телескопи (такі як [[космічний телескоп «Габбл»]], [[Спітцер (космічний телескоп)|космічний телескоп Спітцера]], [[IRAS]], [[WMAP]], [[UHURU]], [[Чандра (телескоп)|Чандра]]) попри свої невеликі розміри (порівняно з земними) отримують унікальні дані, які практично неможливо отримати на поверхні Землі. Крім того, неоціненну інформацію про [[Планета|планети]], [[астероїд]]и та [[Комета|комети]] Сонячної системи отримують за допомогою космічних апаратів.
== Міжзоряний простір ==
{{main|Міжзоряне середовище}}
Міжплатетний простір переходить у [[міжзоряне середовище]] — простір між зорями всередині [[Галактика|галактик]]. Умовною межею між ними вважають [[Геліопауза|геліопаузу]]. Концентрація атомів змінюється від 10<sup>6</sup> на см³ (на холодних насичених ділянках) до 10<sup>−4</sup> на см³ (у гарячих розріджених областях, де речовина здебільшого іонізована).
== Міжгалактичний простір ==
{{Wiktionary|intergalactic}}
{{main|Міжгалактичний простір}}
Частина космосу між галактиками. Заповнена вкрай розрідженим іонізованим газом із середньою щільністю близько 1 атома на 1 дм³ (10<sup>-4</sup> — 10<sup>-2</sup> на см³).
== Див. також ==
* [[Договір про космос]]
* ''О. М. Григоров''. Космічний простір // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X▼
== Джерела ==
Рядок 108 ⟶ 105:
{{commonscat|Space}}
{{refbegin}}
▲* ''О. М. Григоров''. Космічний простір // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
* [http://heritage.stsci.edu/gallery/galindex.html Галерея зображень], надісланих [[Хаббл (телескоп)|Космічним телескопом імені Едвіна Хаббла]]
* [http://articles.findarticles.com/p/articles/mi_m1134/is_n1_v107/ai_20517887 Intergalactic Space], [[Natural History (magazine)|Natural History]], Feb 1998 {{deadlink}}
* [http://www.cstar.com/ Morgan Freeman's Space Exploration Channel «Our Space» on ClickStar]
* [http://money.cnn.com/2006/02/27/technology/business2_guidetospaceintro/ Profits set to soar in outer space]
| |||