Майдан Незалежності: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ArtemBatyr (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
→‎Історія: кам'яні чи муровані?
Рядок 48:
 
=== До XX століття ===
До кінця [[Х століття]] ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася ''Перевісищем'' і була болотом. Там, де тепер починається [[Софійська вулиця]], була [[Лядська брама (Київ)|Лядська брама]], що вела до [[Старий Київ|Верхнього міста]].
 
На території майдану в [[XVIII століття|XVIII столітті]] збудували кам'яні [[Фортеця|фортечні]] [[мур]]и та так звані Печерські ворота, які існували до [[1833]] року. Наприкінці [[XVIII століття|XVIII]] — на початку [[XIX століття]] являв собою пустир — так зване ''[[Козине болото]]''. До нього підходили оборонні [[Вал (споруда)|вали]], край підніжжя яких була насипана [[гребля]] і стояв [[водяний млин]].
 
ВУ 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х років — {{джерело|кам'яні}} будинки. У [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869 році]] місцина дістала назву ''Хрещатицька площа.'' До [[1871]] року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
 
У [[1851]] роціроку на майдані було споруджено першу велику [[Цегла|цегляну]] будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор [[Беретті Олександр Вікентійович|Олександр Беретті]]; тепер на цьому місці [[Будинок профспілок України|будинок Федерації профспілок України]]).
 
У [[1876]] роціроку, після спорудження [[Київська міська дума|Міської думи]] за проектом архітектора [[Шіле Олександр-Петро-Адріан|Олександра Шіле]], [(зруйнована у вересні [[1941]] року радянськими радіокерованими мінами), майдан дістав назву ''Думської''.
 
=== [[XX століття]] ===