Вікіпедія

Народний депутат України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м (опис редагування вилучено)
Мітка: Відкіт
(ім'я автора стерто)
(опис редагування вилучено)
Мітки: Скасування перше редагування
Рядок 1:
{{Політичний устрій України}}
'''Народний депутат України''' — це особа, обрана до складу [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] на депутатський [[мандат]].
 
Основні положення щодо порядку [[Вибори народних депутатів України|виборів]], прав і обов'язків народних депутатів України визначають статті 76-81 [[Конституція України|Конституції України]].
Рядок 10:
 
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, якому на день виборів виповнилося двадцять один рік, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
 
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
 
== Вимоги щодо [[Несумісність посад|несумісності]] депутатського [[мандат]]а з іншими видами діяльності ==
 
Народні депутати України здійснюють свої [[повноваження]] на постійній основі.
Рядок 24 ⟶ 25:
 
== Присяга ==
Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу: {{Цитата|Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.}} ( але, як правило, коли вони приисягають, тримають
позаду спини дулю ).}}
 
Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України (тобто, той, хто найбільше вкрав від народу України) перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
 
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Рядок 34 ⟶ 36:
== Повноваження та статус народного депутата України ==
{{ОД}}
'''Статус народного депутата визначається законами України''' «[[Про статус народного депутата України]]», [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1861-17 «Регламент Верховної Ради України»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/116/95-%D0%B2%D1%80 "Про комітети Верховної Ради України" від 1995 р1995р]., та [[Конституція|Конституцією]] України. Народний депутат наділений правом законодавчої ініціативи, яке реалізується через внесення проектів законів, поправок пропозицій до законопроектів, проектів актів Верховної ради. Свої проекти законів народний депутат подає до апарату Верховної ради, а поправки та пропозиції до законопроектів які розглядаються Верховною Радою до апарату чи відповідного профільного комітету. Після реєстрації проекту закону він надсилається до відповідного профільного комітету Головою Верховної Ради чи одним із заступників. У комітеті здійснюється попередній розгляд проекту закону. За результатами розгляду комітет ухвалює рішення про доцільність включення проекту закону до порядку денного сесії, у такому випадку протягом 30 днів Верховною Радою розглядається питання про внесення його до порядку денного сесії і проект закону розглядається за процедурою трьох читань. Або приймається рішення про повернення проекту закону народному депутату без внесення його до порядку денного сесії ч.1 ст.94 Регламенту Верховної Ради.
Для реалізації права законодавчої ініціативи депутат наділений такими правами. (перелік не повний) ст. 19; п. 1, ч. 4, ст. 14 Закону України «Про статус народного депутата України»
<br/>
* На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості&nbsp;— не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
Рядок 42 ⟶ 44:
* Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, [[Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України|тимчасової спеціальної]] чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.
 
Верховна Рада працює [[Сесія Верховної Ради України|сесійно]] ч. 1 ст. 9 Регламенту Верховної Ради України. Перший і третій тиждень кожного місяця сесії Верховної Ради проводяться у формі пленарних засідань, другий тиждень депутати проводять на засіданнях парламентських комітетів, та тимчасових слідчих комісій, четвертий тиждень кожного місяця відведений для роботи з виборцями. Пленарні засідання Верховної Ради проводяться у вівторок середу четвер та п'ятницю. Друга половина середи тижня пленарних засідань відводиться для роботи народних депутатів у комісіях, та тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради. понеділок та друга половина п'ятниці тижня пленарних засідань надаються народним депутатам для виконання повноважень пов'язаних з виконанням депутатських обов'язків ч. 1 ст. 19 Регламенту Верховної Ради України▼
[[File:V Rada.jpg|thumb|Народні депутати України у залі [[Верховна рада|Верховної ради]] під час засідань]]
[[File:Верховна рада 7 скликання 03012013.PNG|thumb|Розподіл місць народних депутатів [[Верховна Рада України VII скликання|7 скликання]] України в залі Верховної ради в залежності від депутатських [[Політична фракція|політичних фракцій]]]]
 
▲Верховна Рада працює [[Сесія Верховної Ради України|сесійно]] ч. 1 ст. 9 Регламенту Верховної Ради України. Перший і третій тиждень кожного місяця сесії Верховної Ради проводяться у формі пленарних засідань, другий тиждень депутати проводять на засіданнях парламентських комітетів, та тимчасових слідчих комісій, четвертий тиждень кожного місяця відведений для роботи з виборцями. Пленарні засідання Верховної Ради проводяться у вівторок середу четвер та п'ятницю. Друга половина середи тижня пленарних засідань відводиться для роботи народних депутатів у комісіях, та тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради. понеділок та друга половина п'ятниці тижня пленарних засідань надаються народним депутатам для виконання повноважень пов'язаних з виконанням депутатських обов'язків ч. 1 ст. 19 Регламенту Верховної Ради України
 
Для виконання обов'язків пов'язаних з виконанням депутатських повноважень та роботи з виборцями депутат на ділений широким спектром повноважень ст. 15-17 Закону України «Про статус народного депутата України»
Рядок 57 ⟶ 56:
Прописавши широкий спектр повноважень у законі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2790-12 Про Статус Народного Депутата] в 1993&nbsp;р. народні депутати не деталізували поняття роботи з виборцями (на неї виділено четвертий тиждень, понеділок та друга половина п'ятниці тижня пленарних засідань сесії Верховної ради, третина робочого часу народного депутата). Народні депутати не ведуть ні обліку прийнятих громадян та не інформують громадян про місце і графік прийому народного депутата.
 
Також народний депутат має право брати участь та ініціювати парламентські слухання у Верховній раді ст. 233-236 Регламенту Ради. Брати участь у обговореннях кандидатур які призначаються чи згода на призначенні яких дається Верховною Радою ст. 212; ч. 2,ст. 209… Регламенту Верховної Ради. Брати участі у розгляд Верховною Радою питання про відповідальність Кабінету Міністрів України (за результатами якого Уряд може бути відправлений у відставку) ст. 232 Регламенту Верховної Ради. Слуханнях щодо виконання державного Бюджету
 
== [[Недоторканність особи (право)|Недоторканність]] ==
СтаттеюСтаття 80 [[КонституціяКОНСТИТУЦІЇ України|КонституціїУКРАЇНИ. України]] народнимНародним депутатам України гарантується депутатська недоторканність,. проте,Проте це не означає що депутатвін не може бути притягнений до кримінальної чи адміністративної відповідальності, чи ніхто не може припинити неправомірні дії народного депутата, наприклад, (зупинка транспортного засобу працівником [[Державтоінспекція|Державтоінспекції]] у разі порушення ним правил дорожнього руху,<ref>{{cite web|url=[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0576-09/page4|website=rada.gov.ua|title= Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України від 27.03.2009 N 111}}</ref> або], необхідна інша оборона від суспільно небезпечних посягань народного депутата,<ref> ст. 37 Кримінального кодексу</ref>, тощо). Щодо кримінальної відповідальності існує спеціальна процедура кримінального провадження щодо народного депутата. Згідно з п. 14 ч. 1, ст. 3 Кримінально Процесуального Кодексу від 2012&nbsp;р. «'''притягнення до кримінальної відповідальності... починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення'''». Згідно зі ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, у разі обрання до особи одного з запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру народного депутата здійснює [[генеральний прокурор України]] ст. 481 КПК, досудове розслідування кримінальних правопорушень народних депутатів здійснює [[державне бюро розслідувань]]. ст. 216 КПК. Тобто державне бюро розслідувань може розпочати досудове розслідування щодо народного депутата, а за наявності достатніх доказів для підозри народного депутата у вчиненні кримінального правопорушення Генеральний прокурор вносить до Верховної Ради подання про надання згоди Верховною Радою на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності. ст. 218 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/parao1635#o1635 Регламенту Верховної Ради]. В досудовому слідстві не можуть проводитись тільки слідчі дії щодо народного депутата, ч. 3 ст. 482 КПК, а щодо інших учасників справи вони можуть проводитись для збирання доказової бази по справі. Таким чином за новим КПК народний депутат може бути позбавлений депутатської недоторканностінедоторканості в (частині кримінальної відповідальності) уже на стадії досудового розслідування. За Кримінально Процесуальним Кодексом від 1961&nbsp;р. Верховна Рада надавала згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності тільки по закінченні досудового слідства за результатами якого слідчим складався [[обвинувальний акт]] щодо народного депутата на підставі якого відповідний прокурор вносив подання до Верховної ради про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата. Притягнення до кримінальної відповідальності згідно з новим КПК починається уже з моменту повідомлення про підозру, яке виноситься на етапі досудового розслідування (по суті це є пред'явлення обвинувачення за КПК 1961&nbsp;р.) Після надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності і закінчення досудового слідства відбувається судовий розгляд кримінальної справи, який закінчується виправдувальним або обвинувальним вироком.▼
{{see also|Недоторканність особи (право)}}
▲Статтею 80 [[Конституція України|Конституції України]] народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, проте, це не означає що депутат не може бути притягнений до кримінальної чи адміністративної відповідальності, чи ніхто не може припинити неправомірні дії народного депутата, наприклад, зупинка транспортного засобу працівником [[Державтоінспекція|Державтоінспекції]] у разі порушення ним правил дорожнього руху,<ref>{{cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0576-09/page4|website=rada.gov.ua|title=Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України від 27.03.2009 N 111}}</ref> або необхідна інша оборона від суспільно небезпечних посягань народного депутата,<ref>ст. 37 Кримінального кодексу</ref> тощо. Щодо кримінальної відповідальності існує спеціальна процедура кримінального провадження щодо народного депутата. Згідно з п. 14 ч. 1, ст. 3 Кримінально Процесуального Кодексу від 2012&nbsp;р. «притягнення до кримінальної відповідальності... починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення». Згідно зі ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, у разі обрання до особи одного з запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру народного депутата здійснює [[генеральний прокурор України]] ст. 481 КПК, досудове розслідування кримінальних правопорушень народних депутатів здійснює [[державне бюро розслідувань]]. ст. 216 КПК. Тобто державне бюро розслідувань може розпочати досудове розслідування щодо народного депутата, а за наявності достатніх доказів для підозри народного депутата у вчиненні кримінального правопорушення Генеральний прокурор вносить до Верховної Ради подання про надання згоди Верховною Радою на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності. ст. 218 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/parao1635#o1635 Регламенту Верховної Ради]. В досудовому слідстві не можуть проводитись тільки слідчі дії щодо народного депутата, ч. 3 ст. 482 КПК, а щодо інших учасників справи вони можуть проводитись для збирання доказової бази по справі. Таким чином за новим КПК народний депутат може бути позбавлений депутатської недоторканності в (частині кримінальної відповідальності) уже на стадії досудового розслідування. За Кримінально Процесуальним Кодексом від 1961&nbsp;р. Верховна Рада надавала згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності тільки по закінченні досудового слідства за результатами якого слідчим складався [[обвинувальний акт]] щодо народного депутата на підставі якого відповідний прокурор вносив подання до Верховної ради про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата. Притягнення до кримінальної відповідальності згідно з новим КПК починається уже з моменту повідомлення про підозру, яке виноситься на етапі досудового розслідування (по суті це є пред'явлення обвинувачення за КПК 1961&nbsp;р.) Після надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності і закінчення досудового слідства відбувається судовий розгляд кримінальної справи, який закінчується виправдувальним або обвинувальним вироком.
 
Щодо притягнення народного депутата до [[Адміністративна відповідальність|адміністративної відповідальності]], то він може бути притягнений до адміністративної, щодо нього може скластись протокол про адміністративне правопорушення за винятком притягнення до адміністративної відповідальності в вигляді адміністративного арешту, громадських чи виправних робіт (рішення Конституційного суду України) На притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту, громадських чи виправних робіт, також потрібна згода Верховної Ради. У решті випадків у цивільних, господарських, кримінальних справах що стосуються особисто народного депутата, має такий самий правовий статус як звичайні громадянин, за винятком примусового його приводу до суду, у разі нез'явлення його в судове засідання без поважних причин за судовою повісткою. Народний депутат може бути відповідачем у суді за цивільними справами, господарськими справами. Кожен може припинити неправомірне посягання народного до депутата щодо майна життя та здоров'я, честі та гідності, його чи інших громадян.
Рядок 67 ⟶ 65:
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
 
Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] притягнені до кримінальної відповідальності, [[Затримання|затримані]] чи заарештовані (йдетьсямається прона увазі [[адміністративний арешт]] іта [[арешт]] як вид кримінального покарання) ст.80 [[Конституція України|Конституції Україниукраїни]]. ''Але норми конституції теж саме стосується ст.80 не є надто деталізована та конкретизовані, їх деталізує та конкретизує [[Законодавство України|законодавча]] та підзаконнапідзакона нормативно-правова база''. "Дослова" ч.4 ст.41 Конституції України теж гарантує "непорушність приватної власності", тому багато хто маніпулює словом недоторканністьнедоторканість.
 
== Заробітна платня ==
В 20 Жовтня 2016 року депутати прийняли проект постанови<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60301|website=rada.gov.ua|title=Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік}}</ref> за яким суттєво збільшується заробітня платня депутату. Рішення було підтримане 230 голосами, не підтримали зміни [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|Партія «Самопоміч»]], [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]] та [[Радикальна партія Олега Ляшка|Партія Олега Ляшка]]. Доповнення до постанови визначило нові розміри посадових окладів парламентаріїв. За постановою, оклади нардепів розраховуються з мінімальної зарплати в Україні — 1450 гривень, (станом на жовтень 2016 р.) Зарплата голови Верховної Ради становить тридцять мінімальних зарплат, у заступників голови 28 мінімальних зарплат. Керівники парламентських фракцій і комітетів — 27 мінімальних зарплат. Заступникам керівників фракцій — 26 мінімальних зарплат. Звичайні народні депутати в Верховній Раді, що входять в комітети, з 2017 року за проектом отримали високі оклади - 25 мінімальних зарплат. Для оплати праці помічників-консультантів, незалежно від їх кількості, народному депутату встановлюється загальний місячний фонд у межах 16 мінімальних заробітних плат<ref>{{cite web|url=https://vn.20minut.ua/Groshi/hto-skilki-zaroblyatime-ukrayinskim-narodnim-deputatam-pidvischili-zar-10553984.html|website=vn.20minut.ua|publisher=RIA|date=21.10.2016|title=Мало платять? Нардепам підвищили зарплату}}</ref>, що в сумі складає витрату в 41 мінімальну зарплату (59 тис. грн. на міс.) на функціонування депутата з помічниками. Кількість оплачуваних помічників депутата може бути різною, так, VII скликання мало 1269 оплачуваних помічників, що за станом колишньоїколищньої заробітної плати становило в оплаті 107 млн грн на помічників.<ref>{{cite web|url=https://www.oporaua.org/news/3662-pomichnyky-narodnyh-deputativ-pid-gryfom-lzasekrechenor|website=oporaua.org|title=Помічники народних депутатів}}</ref>
 
== Припинення повноважень ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Народний_депутат_України