Кошовий отаман: відмінності між версіями

[[Файл:Січ16-Зала для нарад Кошового Січі.jpg|right|thumb| 250px |Зала для нарад Кошового Січі. Реконструкція. Комплекс «Запорозька січ» на о. [[Хортиця]].]]

[[Файл:Покої кошового.jpg|right|thumb| 250px |Покої Кошового Січі. Реконструкція. Комплекс «Запорозька січ» на о. [[Хортиця]].]]

Кошових отаманів до середини XVII століття часто називали [[Гетьман|гетьманами]]. Під час воєнних походів влада отамана була фактично необмеженою, але в мирний час найважливіші питання військового і політичного характеру виносив на розгляд ради старшин і військової ради. Кошовий отаман мав чітко визначені обов'язки: відкривати військові ради (коло), головувати на старшинських радах, вступати в дипломатичні стосунки з іноземними державами, розподіляти військову здобич, прибутки від мит, узаконювати поділ пасовищ, земель і угідь для полювання і рибальства. Кошовий отаман затверджував обрану січовою радою кошову старшину — [[Військовий писар|військового писаря]], [[Військовий суддя|військового суддю]], [[Військовий осавул|військового осавула]], які були його найближчими радниками і помічниками. Призначав [[Паланка|паланкову]] і наказну старшину, інколи й військових службовців — [[Військовий довбиш|військового довбиша]], [[Військовий товмач|військового товмача]], [[Військовий кантаржій|військового кантаржія]], [[Військовий пушкар|військового гармаша (пушкаря)]] та інших. Кошовий отаман, виконуючи функції верховного судді, затверджував вироки, винесені кошовим суддею, в тому числі і смертні, приймав духовних осіб з [[Київ|Києва]] і призначав священиків у січову і паланкові церкви. На час своєї відсутності призначав свого заступника — наказного отамана.