Йоганн Кеплер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Olvin перейменував сторінку з Йоганнес Кеплер на Йоганн Кеплер поверх перенаправлення: скасувати перейменування (за Астрономічним енциклопедичним словником)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{redirect|Кеплер}}
{{Особа
| ім'я =ЙоганнесЙоганн Кеплер<ref name="aes_Kepler_J"/>
| місце_проживання =
| інші_імена =
Рядок 32:
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
'''ЙоганнесЙоганн Ке́плер''' ({{lang-de|Johannes Kepler}}; [[27 грудня]] [[1571]], [[Вайль-дер-Штадт]] — [[15 листопада]] [[1630]], [[Реґенсбурґ]]) — німецький [[філософ]], [[математик]], [[астроном]], [[астролог]] і [[оптик]], відомий насамперед відкриттям [[Закони Кеплера|законів руху планет]], названих [[Закони Кеплера|законами Кеплера]] на його честь. В [[обчислювальна математика|обчислювальній математиці]] на його честь названо метод наближеного обчислення [[інтеграл]]ів. Він поширював [[логарифм]]ічне числення у Німеччині, заснував [[оптика|оптику]] як науку, вдосконалив [[телескоп]]-[[рефрактор]] та допоміг довести відкриття, зроблені за допомогою телескопа його сучасником [[Ґалілей Ґалілео|Ґалілео Ґалілеєм]].
 
Кеплер був викладачем математики семінарії в місті [[Ґрац]] (пізніше [[Грацький університет]]), асистентом астронома [[Тихо Браге]], придворним математиком кайзера [[Рудольф II|Рудольфа II]], викладачем математики у [[Лінц]]і та придворним астрологом генерала [[Валленштайн Альбрехт|Валленштайна]].
Рядок 43 ⟶ 42:
== Життя ==
 
ЙоганнесЙоганн Кеплер народився у місті Вайль-дер-Штадт (сьогодні частина [[Штуттґарт]]а). Його батько служив найманцем в Іспанських Нідерландах. Коли хлопцю було 18 років, батько відправився в черговий похід і зник назавжди. Мати Кеплера, Катаріна Кеплер, утримувала трактир, підробляла ворожінням і лікуванням травами.
 
Цікавитися астрономією Кеплер почав ще в дитячі роки, коли мати показала йому комету ([[1577]]) і місячне затемнення ([[1580]]). У [[1589]] він закінчив школу при монастирі [[Маульбронн]], де показав відмінні здібності<ref>''Caspar, Max''. Kepler. New York: Dover, 1993. ISBN 0-486-67605-6, pp 29-36.</ref>, і в [[1591]] році поступив на теологічний факультет університету в [[Тюбінґен]]і, де вперше почув про ідеї [[Коперник Микола|Миколи Коперника]] і одразу став прибічником геліоцентричної системи<ref>''Robert S. Westman''. Kepler’s Early Physico-Astrological Problematic. ''Journal for the History of Astronomy'', 32 (2001): pp 27-36.</ref>. Спочатку Кеплер хотів стати протестантським священиком, але завдяки його математичним здібностям був запрошений у [[1594]] читати лекції з математики в університеті міста [[Ґрац]].
Рядок 59 ⟶ 58:
=== [[Прага]] ===
[[Файл:Brahe kepler.jpg|thumb|Пам'ятник Кеплеру і Тихо Браге, [[Прага]]]]
У 1600 році Кеплер прибуваєприбув до Праги. Проведені туттам 10 років — найплідніший період його життя.
 
Незабаром з'ясувалося, що погляди Коперника ій Кеплера на астрономію Тихо Браге розділявподіляв тількилише частково. Щоб не конфліктувати з церквою, Браге запропонував компромісну модель: всіусі планети, окрім Землі, обертаються навколо Сонця, а Сонце обертається навколо нерухомої Землі. Ця теорія здобула деяку популярність і протягом кількох десятиліть служила своєрідним прикриттям для тих астрономів, хто не наважувався відкрито визнати правоту Коперника.
 
Після смерті Браге в [[1601]] році Кеплер стаєстав його наступником на посаді. Скарбниця імператора через нескінченні війни була постійно порожня. Платню Кеплеру платили рідко ій бідно. Він вимушений був підробляти складанням [[гороскоп]]ів. Кеплеру довелося також вести багаторічну тяжбу іззі спадкоємцями Тихо Браге, які намагалися відібрати у нього, серед іншого майна покійного, також і результати астрономічних спостережень. Врешті-решт від них вдалося відкупитися<ref>''Caspar, Max''. Kepler. New York: Dover, 1993. ISBN 0-486-67605-6, pp 111—122.</ref>.
 
У 1604 році Кеплер публікуєопублікував свої спостереження [[Наднова|наднової]], названої тепер його ім'ям.
 
Будучи прекраснимчудовим спостерігачем, Тихо Браге за багато років склав об'ємну працю із спостережень планет і сотень зірокзір, причому точність його вимірювань була істотно вища, ніж у всіх попередників. Для підвищення точності Браге застосовував як технічні удосконалення, так і спеціальну методику нейтралізації похибок спостереження. Особливо цінною була систематичність вимірювань.
 
Впродовж кількох років Кеплер уважно вивчаєвивчав дані Браге і в результаті ретельного аналізу приходитьдійшов до висновку, що траєкторія руху [[Марс (планета)|Марса]] є не [[коло]]м, а [[еліпс]]ом, в одному з фокусів якого розташоване [[Сонце]] — твердження, відоме сьогодні як ''перший закон Кеплера''. Подальший аналіз привів до ''другого закону'': [[радіус-вектор]], що сполучає планету ій Сонце, за однакові проміжки часу описує однакові площі. Це означало, що чим далі планета від Сонця, тим повільніше вона рухається.
 
Обидва закони було сформульовані Кеплером в [[1609]] році в книзі ''«Нова астрономія»'', причому, заради обережності, він відносив їх тільки до Марса.
Рядок 232 ⟶ 231:
* [http://naturalhistory.narod.ru/Person/Srednevek/Kepler/Kepler_17.htm Бібліографія наукових робіт Кеплера з посиланнями на оригінали]
 
== ПриміткиДжерела ==
{{reflist}}|refs=
<ref name="aes_Kepler_J">{{А-Е-С|Кеплер Йоганн|211|k1}}</ref>
}}
 
== Посилання ==