Вікіпедія

Антропометрія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення, уточнення
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Антропоме́трія''' (від {{lang-el|ανθρωπος}} — «людина», {{lang-el2|μετρεω}} — «міряю») — один з основних методів [[Антропологія|антропологічного дослідження]], який полягає у [[Вимірювання|вимірюванні]] тіла людини та його частин з метою встановлення [[вік]]ових, статевих, расових та інших особливостей фізичної будови. Антропометрія — розділ науки на стику:[[антропологія]], [[прикладна математика]], [[геометрія]], [[медицина]].
 
В залежності від об'єкта дослідження розрізняють соматометрію (власне антропометрія), тобто вимірювання живої людини, <tt>[[краніометрія|краніометрію]]</tt>&nbsp;— вимірювання [[череп]]а, <tt>[[остеометрія|остеометрію]]</tt>&nbsp;— вимірювання кісток [[скелет]]а. До антропометрії відносять також <tt>[[антропоскопія|антропоскопію]]</tt>&nbsp;— якісну (описову) характеристику форм частин тіла, форми голови, рис обличчя, пігментації [[шкіра|шкіри]], [[волосся]], райдужної оболонки [[око|очей]] тощо.
 
== Потреба ==
Рядок 9:
 
== Техніки ==
Для антропологічних досліджень користуються спеціальними інструментами: товстотним, ковзним і координатним циркулями, мандибулометром[[мандибулометр]]ом, металевим складаним [[антропометр]]ом Мартіна, спеціальними [[остеологія|остеологічними]], дошками.
 
== Прикладне значення ==
Рядок 21:
 
== Історія антропометрії ==
Виникнення антропометрії як наукової методики відноситься до 19 ст і пов'язане з ім'ям французького антрополога П. Брока. Значний внесок у її подальший розвиток внесли іноземні (Р.Мартін і ін.) і радянські антропологи (В.Бунак, А.Ярхо і ін.). Розрізняють ознаки: вимірні і описові. Перші визначаються за допомогою антропологічних інструментів (антропометр, ковзаючі циркулі, стрічки і ін.). Вимірювання проводяться між антропометричними точками, що строго локалізуються, які представляють порівняно легко доступні для спостереження елементи зовнішньої будови тіла. Виділяють тотальні (довжина тіла, маса, обхват грудей) і приватні (ширина стопи, довжина кисті і&nbsp;т.&nbsp;д.) розміри тіла. Визначення описових ознак (форми частин тіла, частин лиця, пігментації шкіри, волосся і очей, форми волосся тощо) проводяться за допомогою шкал, муляжів, схем, побудованих на основі точних розмежувальних критеріїв. Наприклад, шкала кольору очей В.Бунака враховує 12 варіантів забарвлення радужіни, шкала забарвлення волосся Фішера&nbsp;— Заллера&nbsp;— 40 відтінків. У антропометрії широко застосовують методи антропологічної фотографії. Для неї характерна тенденція до заміни описових ознак точнішими вимірними і впровадженню сучасних методів аналізу (рентген, ультразвук, мічені сполуки). Вибір антропометричної методики, точок і ознак диктується завданнями конкретного антропологічного дослідження. У расознавстві і етнічній антропології вимірюють голову, особуобличчя, череп, довжину тіла, користуються шкалами кольору очей, шкіри, волосся та іншими. для виділення расових типів. У морфології людини і особливо у вченні про фізичний розвиток враховуються маса, довжина тіла (зростання) тощо. На їх основі побудовані шкали, що дозволяють визначати міру фізичного розвитку в окремих індивідуумів і різних груп населення.
 
== Антропометричний метод дослідження ==
Рядок 77:
Вимірювання діаметрів тіла проводиться великим циркулем. За його допомогою вимірюються: акроміальний діаметр (ширина плечей)&nbsp;— відстань між правою і лівою акроміальними точками; вертикальний діаметр&nbsp;— відстань між найбільш виступаючими точками великих вертелів стегнових кісток.
 
Так звані обхватні розміри тіла людини вимірюються сантиметровою стрічкою, площина якої розташовується паралельно площині тіла, а її нульовийнульова розподілподілка знаходиться попереду випробуваного. Вимірюються обхват голови, грудей, талії, таза (через сідниці), стегна, гомілки, плеча, передпліччя.
 
Одним із найважливіших показників, що характеризують фізичний розвиток, вважають площу поверхні тіла. Серед множини методів її визначення найбільш популярні аналітичні методи, що передбачають використання формул Boyd і Jssakson.
 
'''Для осіб, у яких сума ваги і довжини тіла більша 160 одиниць, формула Jssakson може мати такий вигляд:'''
 
'''''S=(100 + W + (h&nbsp;— 160)) : 100 = (м2). (1)'''''
 
'''Для низькорослих людей із сумою ваги й довжини тіла менше 160 одиниць може бути використана формула Boyd:'''
 
'''''S = 3,207 x H 0,3 x W 0,7285&nbsp;— 0,0188logW, (2)'''''
 
де S&nbsp;— площа тіла в см2, Н&nbsp;— довжина тіла в см, W&nbsp;— вага тіла в кг.
'''де S&nbsp;— площа тіла в см2, Н&nbsp;— довжина тіла в см, W&nbsp;— вага тіла в кг. '''На думку багатьох дослідників, площу поверхні тіла як ознаку фізичного розвитку доцільно розглядати не в абсолютних значеннях, а у відносних, у співвідношенні з вагою тіла (при цьому визначається розмір ваги, що припадає на одиницю поверхні). У фізично слабких осіб на одиницю площі поверхні тіла припадає менше ваги, ніж у фізично сильних.▼
 
▲'''де S&nbsp;— площа тіла в см2, Н&nbsp;— довжина тіла в см, W&nbsp;— вага тіла в кг. '''На думку багатьох дослідників, площу поверхні тіла як ознаку фізичного розвитку доцільно розглядати не в абсолютних значеннях, а у відносних, у співвідношенні з вагою тіла (при цьому визначається розмір ваги, що припадає на одиницю поверхні). У фізично слабких осіб на одиницю площі поверхні тіла припадає менше ваги, ніж у фізично сильних.
У 1964 Л.&nbsp;К.&nbsp;Щекочихіна на підставі ретельного аналізу парних і множинних кореляцій тотальних розмірів тіла з площами поверхонь сегментів тіла, розрахованих на великих вибірках чоловіків і жінок, установила залежність площі поверхні окремих частин тіла від довжини й ваги тіла одночасно. Виявлена залежність дозволила їй розрахувати рівняння множинної регресії для визначення площ поверхонь окремих частин тіла по двох тотальних розмірах тіла, а також розробити номограми. Рівняння мають такий вигляд:▼
 
▲У 1964 Л.&nbsp;К.&nbsp;Щекочихіна на підставі ретельного аналізу парних і множинних кореляцій тотальних розмірів тіла з площами поверхонь сегментів тіла, розрахованих на великих вибірках чоловіків і жінок, установила залежність площі поверхні окремих частин тіла від довжини й ваги тіла одночасно. Виявлена залежність дозволила їй розрахувати рівняння множинної регресії для визначення площ поверхонь окремих частин тіла поза двохдвома тотальнихтотальними розмірахрозмірами тіла, а також розробити номограми. Рівняння мають такий вигляд:
 
1) поверхня голови із шиєю&nbsp;— S.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Антропометрія