Жінки, які практикують секс із жінками: відмінності між версіями

Відколи в медичній літературі стали описувати [[гомосексуальність]], вона часто розглядалася з точки зору пошуку вродженої [[Психопатологія|психопатології]] як першопричини. Багато літератури з питань психічного здоров'я та лесбійок зосереджені на їхніх [[Значний депресивний розлад|депресії]], зловживанні психоактивними речовинами та [[Самогубство|самогубствах]]. Хоча серед лесбійок ці проблеми існують, дискусії про їх причини змістилися після того, як гомосексуальність була видалена з [[Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів|діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів]] у 1973 році. Замість цього чинниками, з котрими нерідко стикаються гомосексуальні та бісексуальні жінки і котрі негативно позначаються на їхньому психічному здоров'ї, стали соціальне відчуження, [[Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності|правова дискримінація]], [[Внутрішня гомофобія|інтерналізація негативних стереотипів]] і обмежена підтримка структур<ref>Schlager, p. 152.</ref>. Жінки, що ідентифікуються як лесбійки, відчувають себе значно відмінними і ізольованими в підлітковому віці<ref name="schlager153">Schlager, p. 153.</ref>: ці емоції з'являються в середньому в 15 років у лесбійок і у 18 років у жінок, які ідентифікують себе як бісексуальні<ref name="rust2">Rust, Paula, (March, 1993). «Coming out» in the Age of Social Constructionism: Sexual Identity Formation among Lesbian and Bisexual Women", ''Gender and Society'', '''7''' (1), p. 50-77.</ref>. В цілому, жінки, як правило, розвивають свою Я-концепцію внутрішньо або з іншими жінками, з якими вони близькі. Жінки (гетеросексуальні чи ні) також обмежутьобмежують, кому розголошувати свої сексуальні ідентичності і частіше бачать лесбійок в якості вибору, на відміну від [[Гей|геїв]], які більше спрямовані назовні і бачать буття геєм як дещо за межами свого контролю.