Жінки, які практикують секс із жінками: відмінності між версіями

У плані медичних питань щодо [[Сексуальна практика між жінками|сексуальних практик між жінками]], сексуальна ідентифікація жінок, що звертаються до медичних працівників та працівниць, як правило, ''не озвучується'' через помилкові висновки (включаючи діагнози) і стереотипи про сексуальність, та нерішучість деяких жінок розкривати свою сексуальну історію навіть у лікарському кабінеті<ref>King, p. 219.</ref> внаслідок [[Гомофобія|гомофобії]] у суспільстві. Крім того, багато жінок, не задіяних у гетеросексуальній активності, не йдуть за лікуванням, тому що не потребують [[Контроль над народжуваністю|контролю над народжуваністю]], котрий є ініціюючим чинником для більшості жінок звернутися за [[Гінекологія|гінекологічною]] консультацєію, коли вони стають сексуально активними.<ref>Zimmerman, p. 359.</ref> В результаті, ці жінки не проходять регулярних обстежень за [[Тест Папаніколау|пробою Папаніколау]], бо мають нижчий ризик зараження [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|ІПСШ]] чи форм раку. Фактором, що змушує лесбійок не звертатися за медичним скринінгом у США, є [[Права ЛГБТ|відсутність для одностатевого партнерства медичної страховки, що надається роботодавцями]].<ref name="HHS">"[http://womenshealth.gov/faq/lesbian-health.cfm Frequently Asked Questions: Lesbian Health] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи <code style="color:inherit; border:inherit; padding:inherit;">&#x7C;url=</code> value. Порожньо.

Коли негетеросексуальні жінки звертаються за медичною допомогою, медичні працівники та працівниці часто не в змозі прийняти повну історію хвороби. У недавньому дослідженні 2,345 [[Лесбійка|лесбійок]] і [[Бісексуальність|бісексуальних]] жінок тільки 9,3% з них стверджували, що лікарі запитували їх про сексуальну орієнтацію. Третина респонденток вважає, що розкриття своєї сексуальної історії призведе до негативної реакції, а 30% дійсно отримали негативну реакцію з боку медичних працівників після ідентифікації себе як лесбійки чи бісексуалки.<ref name="mravack">Mravack, Sally A. (July 2006)."Primary Care for Lesbians and Bisexual Women", ''American Family Physician'' '''74''' (2), pp. 279–286279—286.</ref>

Повна історія пацієнтки допомагає медичному персоналу виявити найбільш проблемні області й зони ризику та виправляє припущення про особисту історію жінок. В аналогічному опитуванні 6,935 лесбійок 77% з них мали в минулому сексуальні контакти з одним або кількома партнерами-чоловіками, і 6% мали такий контакт протягом попереднього року.<ref group="note">AnotherІнше summaryузагальнення ofопитувань overallвиявило, surveysщо found80-95% thatжінок, womenкотрі whoідентифікують identifyсебе asяк lesbianлесбійки, 80-95%мали hadв previousминулому sexualсексуальні contactконтакти withз menчоловіками, and some report sexual behavior that is risky. (King, p. 221.)</ref>

[[Серцево-судинні захворювання|Хвороби серця]] визнані [[Міністерство охорони здоров'я і соціальних служб США|Міністерством охорони здоров'я та соціальних служб США]] причиною номер один смерті для всіх жінок. Фактори, що вкладаються в ризик серцево-судинних захворювань, включають [[ожиріння]] і куріння, котрі є більш поширеними серед лесбійок. Дослідження показують, що лесбійки мають вищу [[Вага тіла людини|масу тіла]] і, як правило, менше схвильовані питаннями ваги, ніж гетеросексуальні жінки, хоча лесбійкий більш схильні займатися вправами регулярно.

Відсутність диференціації між лесбійками і гетеросексуальними жінками в медичних дослідженнях, сконцентрованих на питаннях здоров'я жінок, спотворює результати для лесбійок і не-лесбійок. Звіти не дозволяють зробити остаточні висновки про виникнення [[Рак молочної залози|раку молочної залози]] у лесбійок. Проте, було встановлено, що нижча регулярна перевірюваність лесбійок [[Тест Папаніколау|тестом Папаніколау]] робить важчим у них виявлення [[Рак шийки матки|раку шийки матки]] на ранніх стадіях. Фактори ризику розвитку [[Рак яєчника|раку яєчників]] йу лесбійок вищі, ніж у гетеросексуальних жінок, можливо, тому, що багато лесбійок не мають захисних факторів [[вагітності]], [[Аборт|абортів]], [[Контрацепція|контрацепції]], г[[Грудне вигодовування|рудного вигодовування]] і [[Викидень|викиднів]].<ref>Vo, Christine, Carney, Michael (December 2007). "«Ovarian Cancer Hormonal and Environmental Risk Effect"», ''Obstetrics and Gynecology Clinics''34 (4) p. 687–700687—700.</ref>

Відколи в медичній літературі стали описувати [[гомосексуальність]], вона часто розглядалася з точки зору пошуку вродженої [[Психопатологія|психопатології]] як першопричини. Багато літератури з питань психічного здоров'я та лесбійок зосереджені на їхїхніх [[Значний депресивний розлад|депресії]], зловживанні психоактивними речовинами та [[Самогубство|самогубствах]]. Хоча серед лесбійок ці проблеми існують серед лесбійок, дискусії про їх причини змістилися після того, як гомосексуальність була видалена з [[Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів|діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів]] ву 1973 році. Замість цього чинниками, з котрими нерідко стикаються гомосексуальні та бісексуальні жінки і котрі негативно позначаються на їхньому психічному здоров'ї, стали соціальне відчуження, [[Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності|правова дискримінація]], [[Внутрішня гомофобія|інтерналізація негативних стереотипів]] і обмежена підтримка структур<ref>Schlager, p. 152.</ref>. Жінки, якіщо ідентифікують себеідентифікуються як лесбійки, відчувають себе значно відмінними і ізольованими в підлітковому віці<ref name="schlager153">Schlager, p. 153.</ref>: ці емоції з'являються в середньому в 15 років у лесбійок і у 18 років у жінок, які ідентифікують себе як бісексуальні<ref name="rust2">Rust, Paula, (March, 1993). "«Coming out"» in the Age of Social Constructionism: Sexual Identity Formation among Lesbian and Bisexual Women", ''Gender and Society'', '''7''' (1), p. 50-77.</ref>. В цілому, жінки, як правило, розвивають свою Я-концепцію внутрішньо або з іншими жінками, з якими вони близькі. Жінки (гетеросексуальні чи ні) також обмежуть, кому розголошувати свої сексуальні ідентичності і частіше бачать лесбійок в якості вибору, на відміну від [[Гей|геїв]], які більшбільше спрямовані назовні і бачать буття геєм як дещо за межами свого контролю.

[[Тривожні розлади]] та [[Депресія (психологія)|депресія]] є найбільш поширеним питанням психічного здоров'я жінок. Депресії відзначаються серед лесбійок на рівні, близькому до гетеросексуальних жінок.<ref>Solarz, p. 69.</ref> Це більш серйозна проблема серед жінок, які відчувають, що повинні приховувати свою [[Сексуальна орієнтація|сексуальну орієнтацію]] від друзівблизьких та сім'ї, переживають посилення етнічної або релігійної дискримінації абочи досвід взаємин з труднощами, без підтримки системи<ref>Schlager, pp. 157–158157—158.</ref>. Більше половини опитаних у 1994 році щодо обстеження здоров'я лесбійок повідомили, що мали думки про [[самогубство]], і 18% здійснили спробу самогубства.<ref>Solarz, p. 70.</ref>

Дослідження населення, проведене National Alcohol Research Center, показало, що жінки, які ідентифікують себе як лесбійки або бісексуалки, схильні рідше утримуютьсяутримуватися від алкоголю. Лесбійки і бісексуальні жінки мають вищу ймовірність повідомлення про проблеми з алкоголем, як і невдовольняння лікуванням у наркологічних програмах<ref>Drabble, Laurie, Trocki, Karen (2005). "«Alcohol Consumption, Alcohol-Related Problems, and Other Substance Use Among Lesbian and Bisexual Women"», ''Journal of Lesbian Studies'', '''9''' (3), p. 19–30.</ref>. Багато лесбійських спільнот зосереджені в барах і пити -&nbsp;— це діяльність, яка корелює з участю в громадському житті лесбійок і бісексуалок.<ref>Solarz, p. 81.</ref>

Деякі [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|ХПСШ]] передаються між жінками, в тому числі [[вірус папіломи людини]], [[Трихомоноз|трихомоніаз]], [[сифіліс]], [[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ-інфекція]], [[Гарднерельоз (бактеріальний вагіноз)|бактеріальний вагіноз]] і вірус простого [[Герпес простий|герпесу]] (HSV). Передача конкретних ХПСШ серед жінок, що практикують секс із жінками, залежить від [[Сексуальна практика між жінками|сексуальних практик, у які жінки включаються]]. Будь-який об'єкт, якийщо вступає в контакт з виділеннями з [[Шийка матки|шийки матки]], [[Піхва жінки|вагіни]] або [[Менструація|менструальної]] крові, в тому числі пальці і об'єкти для проникаючого сексу, може передати ХПСШ.<ref>{{Cite web|url=https://www.cdc.gov/std/treatment/2010/specialpops.htm|title=Special Populations - 2010 STD Treatment Guidelines|publisher=CDC|accessdate=2015-06-23}}</ref> [[Оральний секс|Орально-генітальні контакти]] ([[кунілінгус]]) можуть мати підвищений ризик зараження герпесом[[Герпес (HSV)простий|герпесом]]<ref>Frenkl, Tara Lee, Potts, Jeannette (February 2008). "«Sexually Transmitted Infections"», ''Urologic Clinics of North America'', '''35''' (1) p. 33–46.</ref>, навіть серед жінок, у яких раніше не було сексу з чоловіками<ref>King, p. 226.</ref>. [[Гарднерельоз (бактеріальний вагіноз)|Бактеріальний вагіноз]] частіше виникає в лесбійок, але неясно, якщочи він передаєтьсяпередачею при статевому контакті;: він виникає при [[Целібат|целібаті]] так само, як і в сексуально активних жінок. Бактеріальний вагіноз нерідко виникає у обох партнерок у лесбійських стосунках;<ref>Risser, Jan M.H., Risser, William L., Risser, Amanda (December 2008). "«Epidemiology of Infections in Women"», ''Infectious Disease Clinics of North America'', '''22''' (4), pp. 581–599581—599.</ref>: у недавньому дослідженні жінок з вагінозом виявлено, що 81% мали партнерок з БВ.<ref>King, p. 229.</ref> Лесбійки не включені до категорії за частою передачею [[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]], хоча передача можлива через вагінальні і [[Шийка матки|цервікальні]] виділення; найвищий показник передачі ВІЛ ''жінкам'' серед тих, хто маємають [[Статевий акт|статеві акти]] з чоловіками або береберуть участь у внутрішньовенному введенні [[Наркотик|наркотиків]].<ref>Zimmerman, 360.</ref><ref>[https://www.cdc.gov/hiv/topics/surveillance/basic.htm HIV/AIDS Surveillance Report: Cases of HIV Infection and AIDS in the United States and Dependent Areas, 2006.] Centers for Disease Control. Retrieved on January 9, 2009.</ref>

* Solarz, Andrea L. (ed), (1999). "«Lesbian Health: Current Assessment and Directions For the Future"», Committee on Lesbian Health Research Priorities, Neuroscience and Behavioral Health Program [and] Health Sciences Policy Program, Health Sciences Section, Institute of Medicine. {{ISBN|0-585-04728-6}}