Відмінності між версіями «Сухорський Андрій Петрович»

Заслужене визнання митцеві принесли твори з лемківської тематики, які сміливо можна трактувати творами професіонального мистецтва. Це «Лемко-вівчар», «Лемко-різьбяр» (1979), «Лемко в чугані», «Лемко везе дрова» (1990), «Козак на коні» (1992), та інші. Віртуозна багатофігурна композиція «Переселення» (1985, Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ). Понад сто найкращих його творів представлені в експозиціях музеїв Москви, [[Санкт-Петербург]]а, Києва, Львова та інших міст — «Козак-Мамай» (1981, 1991), «На ярмарок» (1988), «Чабан» (1993), «Різдво» (1994), «Козак з дівчиною»(1995).
 
А. Сухорський — активний громадський діяч, член правління Фундації дослідження Лемківщини у Львові, заступник голови Комітету Лемківської церкви Володимира і Ольги в Шевченківському гаю. Професійними митцями-скульптурами є сини Сухорськогопана Андрія — [[Сухорський Володимир Андрійович|Володимир Сухорський]] ({{нар}} 8.VIII.1957), [[Львів]]) і Андрій Сухорський({{нар}} (2.VIII.1960), [[Львів]]), обидва члени Спілки [[художник]]ів України (з 1989). Вони, автори багатьох скульптурних творів з дерева та інших матеріалів.
 
Окремі твори [[брати Сухорські]] виконали спільно: це багатофігурний комплекс «[[Захар Беркут]]» (1986), проект пам'ятника князю Данилу Галицькому (1987), проект пам'ятника Тарасові Шевченкові у Львові (1988). У 1994 році у Львові відкрито пам'ятник Т. Шевченкові авторства братів Сухорських (у 1996 році завершено всі додаткові роботи). У 1997 році стали переможцями конкурсу на найкращий проект [[пам'ятник Юрію Змієборцю (Львів)|пам'ятника Юрію Змієборцю у місті Львові]]. Пам'ятник відкрито в 1999 році.
 
Брати Сухорські живуть і творять у Львові.
157 389

редагувань