Правець: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
доповнення
Рядок 73:
== Патогенез ==
[[Файл:Photographs of surgical cases and specimens (1865) (14576333927).jpg|міні|праворуч|200пкс|Патологоанатомічний препарат хребта солдата, який помер від правця. Видно перелом тіла хребця.]]
Вхідними воротами для збудника правця є ушкоджена шкіра, рідше слизові оболонки. Особливо небезпечними є рани, в яких створюються анаеробні умови — колоті, з глибокими карманами і некротизованими тканинами. Небезпечні також інфіковані рани, тому що в цьому випадку виникає симбіоз клостридій з активно поглинаючими кисень гнильними бактеріями. В умовах анаеробіозу зі спор проростають вегетативні форми, які розмножуються і виділяють екзотоксин. Правцева паличка за межі рани в організмі не поширюється, окрім рідких ситуацій при кримінальних абортах. Екзотоксин поширюється в організмі трьома шляхами: через кровоносну, лімфатичну систему і за ходом нервових волокон, досягає [[Спинний мозок|спинного]] і [[Довгастий мозок|довгастого мозку]], [[Ретикулярна формація|ретикулярної формації]], де спричиняє блок ([[параліч]]) [[Інтернейрони|вставних нейронів]] полісинаптичних рефлекторних дуг, знімаючи їхній гальмівний вплив на мотонейрони. У нормі вставні нейрони блокують надлишкові нервові імпульси, які надходять з кори головного мозку на периферію, до м'язів. Внаслідок паралічу вставних нейронів потік імпульсів стає некерованим, постійним, що призводить до тонічного напруження м'язів, притаманного правцю. Внаслідок руйнування токсином [[Ацетилхолінестераза|ацетилхолінестерази]], підвищується вміст [[ацетилхолін]]у в нервових волокнах, що також підсилює проведення нервових імпульсів. Ураження ретикулярної формації обумовлює відсутність контролю за рефлекторною діяльністю спинного мозку, що робить потік імпульсів, які направляються на периферію, ще більш некоординованим. Це призводить до виникнення генералізованих клонічних судом у відповідь на будь яке неспецифічне подразнення [[Центральна нервова система|центральної нервової системи (ЦНС)]] — звукове, тактильне, світлове, смакове. Уражуються ядра [[Блукаючий нерв|блукаючого нерва]], дихальний та судинно-руховий центри у довгастому мозку. Значне підвищення реактивності [[Симпатична нервова система|симпатичної нервової системи]] призводить до [[Артеріальна гіпертензія|артеріальної гіпертензії]], [[Тахікардія|тахікардії]], [[Аритмії серця|аритмії]]. Судомний синдром зумовлює розвиток метаболічного [[ацидоз]]у, [[Гарячка|гарячки]], поглиблює порушення функцій дихання і кровообігу. Як правило при правцеві у людини ураження нервової системи мають низхідний (зверху вниз) характер, що означає утворення депо накопичення екзотоксину у довгастому мозку або у верхніх відділах спинного. Ураження серця при правці також може бути зумовлено безпосередньою дією екзотоксину на [[кардіоміоцит]]и (що зумовлює розвиток токсичного [[міокардит]]у) та провідну систему серця. Причини смерті — [[асфіксія]], параліч серцевої діяльності або дихання та розвиток гнійно-септичних ускладнень ([[пневмонія]], [[сепсис]] через [[Пролежень|пролежні]]).
 
Патоморфологічні зміни в організмі виникають в основному через підвищене функціональне навантаження під час судом, що може призводити навіть до переломів кісток. У скелетних м'язах виявляють коагуляційний [[некроз]], який нерідко призводить до розриву м'язів з утворенням гематом. Гістологічні зміни в ЦНС незначні: [[набряк]], застійне повнокров'я мозку і його [[Головний мозок людини#М'яка оболона|м'якої оболони]], дрібні [[Крововилив|геморагії]]. Зміни, які розвиваються в клітинах нервової системи при правцеві, мають зворотній характер.