Скіфія: відмінності між версіями

У Пн. Причорномор'ї скіфи утворили об'єднання, яке, за найбільш аргументованою думкою, мало тричленний адміністративний поділ, який був притаманний державним об'єднанням кочовиків ([[орда]]) і пізнішого часу. {{text| Тричленний поділ Скіфії... був вираженням на соціально-політичному рівні ідеальної тричленної моделі світу, характерної для скіфської культури. В умовах тричленного адміністративного розподілу Скіфії відповідні структурні підрозділи скіфської орди (два "крила" та "центр") мали, ймовірно, відповідну територію та керувалися найближчими родичами царя, які також були "царями". Не дивно, що ці структурні одиниці сприймалися Геродотом як відносно незалежні царства-басилеї, що, безумовно, й було видображено при опису скіфського плану війни з Дарієм.<ref>{{ref-ru}}Мурзин В.&nbsp;Ю.&nbsp;Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г. ст. 74</ref>}}

 

 

Існує думка, що єдиного скіфського об'єднання не існувало, що територія Скіфії була поділена на декілька ворогуючих між собою племен чи груп племен. Спочатку головним аргументом прихильників цієї тези були вирване з контексту повідомлення Страбона «''більшістю варварів у цій частині світу керував Атей''»<ref>{{lang-el|'''Strab. VII. III. 18''' Ἀτέας δὲ δοκεῖ τῶν πλείστων ἄρξαι τῶν ταύτῃ βαρβάρων}}[http://el.wikisource.org/wiki/%CE%93%CE%B5%CF%89%CE%B3%CF%81%CE%B1%CF%86%CE%AF%CE%B1/%CE%96]</ref> та відповідне повідомлення Фукідіда: « ''…немає народу, який сам на одинці міг би встояти проти скіфів, коли б вони були єдині…''» (Історія, ІІ, 97), на тенденційність якого не раз зверталася увага.<ref>{{lang-el|ΘΟΥΚΥΔΙΔΟΥ Ιστορία του Πελοποννησιακού Πολέμου, Β, 97}} [http://el.wikisource.org/wiki/Ιστορία_του_Πελοποννησιακού_Πολέμου/Β#p97]</ref><ref>{{ref-ru}} ''див. прим. 9-10 до відповідної частини у: ''Фукидид. История. Перевод и примечания Г. А. СТРАТАНОВСКОГО. М., Ладомир. АСТ. 1999г, ''у згаданому уривку щодо скіфів (II, 97, (5)) Фукідід повторює слова Геродота щодо фракійців (V.3.)''</ref>Показовим є таке:{{text|"... досі степовий світ методологічно розглядався перебуваючим на одному з щаблів первісних суспільних відносин та не сприймався істориками й археологами як система своєрідних ранньодержавних утворень, відмінних за своїм базисом, суспільною структурою та культурними цінностями від перського та грецького світу. Вірніше буде сказати, що в V-III ст. до н. е. світ характеризувався трьома основними політичними силами: Перська держава, елінський світ та скіфо-сибірський світ."<ref>{{ref-ru}} А.&nbsp;И.&nbsp;Мартынов. О концепции закономерностей исторических взаимоотношений обществ Древнего мира и степной Евразии. Кочевники евразийских степей и античный мир (проблемы контактов). Мат-лы 2-го археологического семинара. Новочеркасск. 1989.</ref>}}