Марк Віпсаній Агріппа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
шаблон, уточнення |
||
Рядок 17:
| рід_діяльності = [[політик]], військовий очільник
| титул =
|
| термін = 37, 28, [[27 до н. е.]]
| попередник =
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Марк Віпсаній Агріппа''' ({{lang-la|Marcus Vipsanius Agrippa}},
== Життєпис ==
Рядок 46:
У [[42 до н. е.]] разом з Октавіаном брав участь у війні проти республіканців, відзначився у битві при Філіппах.
У [[41 до н. е.]] як [[Легат (Стародавній Рим)|легат]] командував армією, що наступала на [[Луцій Антоній|Луція Антонія]] з півдня, потім спільно з Октавіаном і Сальвідіеном облягав його в Перузії. Після поразки Луція Антонія переконав перейти на сторону Октавіана два легіони Мунація Планка, прихильника Антонія.
У [[40 до н. е.]] обіймав посаду міського [[претор]]а, влаштував Аполлонові ігри. Керував обороною проти Секста Помпея і відбив напад [[Марк Антоній|Марка Антонія]] на Сіпонт. Після претури відправився як [[Проконсул (Стародавній Рим)|проконсул]] у Трансальпійську Галлію, охоплену заколотами. Успішно придушив заворушення, здійснив експедицію за Рейн, переселив союзних Риму убіїв на лівий берег річки. Октавіан надав за це Агріппі право на [[тріумф]], однак той відмовився його святкувати.
Рядок 73:
У 21 до н. е., коли Август перебував на Сицилії, в Римі виникли заворушення, пов'язані з консульськими виборами. Зважаючи на це Октавіан викликав Агріппу і доручив йому управління Римом і західними провінціями, тоді як сам вирішив відправитися на Схід. Водночас Агріппа розлучився і одружився на Юлії, доньці Августа. Прибувши до Риму, він приборкав безлад і виселив з міста єгипетських жерців. Влітку того ж року відправився до Трансальпійської Галлії, там припинив чвари між галльськими племенами і убезпечив провінцію від германських нападів. При цьому побудував чотири дороги з Лугдуна: на захід до Атлантики, на північний схід до Рейну, на північний захід до Белгіки і на південь до Нарбонської Галлії.
У 19 до н. е. виїхав до Іспанії у зв'язку з поновилася війною з кантабрами. Після кількох поразок, які спричинили значні втрати, Агріппа нарешті домігся вирішального успіху, знищивши майже всіх кантабрів, здатних носити зброю. Тих, що залишилися в живих роззброїв і переселив на рівнину. На прохання Августа Агріппі було надано [[тріумф]], але той відмовився його святкувати. Повернувся до Риму на початку 18 року до н. е. Тут розпочав зведення [[Дірібіторій|Дірібіторія]].
Імперій Агріппи був продовжений ще на 5 років і поширений на всю територію країни. Водночас йому були надані трибунські повноваження. На підставі продовженого імперія, Агріппа спільно з Августом здійснив у 18 році до н. е. перегляд списку [[Сенат (Стародавній Рим)|сенату]]. Під час своєї [[Каденція (політика)|каденції]] провів Секулярні ігри. Потім вирушив на Схід, відвідав Грецію і Херсонес Фракийский. Тут доручив понтійському цареві Полемону I відновити порядок у Боспорі, де почалися династичні чвари. З Херсонеса переправився до Малої Азії, де повернув свободу місту Кізику. У Сирії заснував колонію ветеранів у Беріті і розширив територію Антіохії, а також на запрошення царя Ірода відвідав Юдею.
Рядок 118:
{{commons|Category:Marcus Vipsanius Agrippa|Марк Віпсаній Агріппа}}
{{Римські консули 50-28 до н.е.}}
{{Цензори}}
{{бібліоінформація}}
| |||