Правець: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
закінчив великі редагування |
невеличке доповнення |
||
Рядок 2:
| Назва = Правець
| Зображення = Opisthotonus_in_a_patient_suffering_from_tetanus_-_Painting_by_Sir_Charles_Bell_-_1809.jpg
| Підпис = <small>Генералізований м'язовий спазм (опістотонус) у хворого на правець. Малюнок шотландського фізіолога Чарлза Белла, 1809.</small>
| ICD10 = {{ICD10|A|33||a|30}}-{{ICD10|A|35||a|30}}
| ICDO =
Рядок 98:
Захворюванню можуть передувати незначні [[Продромальний період|продромальні]] явища. Хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, дратівливість, пітливість, біль та посмикування м'язів у ділянці рани. При обстеженні можна виявити підвищення сухожилкових рефлексів на стороні ураження. Такі ранні симптоми відсутні при короткому інкубаційному періоді.
Найчастіше ця форма правця розпочинається гостро. Першим характерним і дуже постійним симптомом правця є тризм — тонічне напруження жувальних м'язів, що утруднює відкривання рота. Цей прояв послужив основою для стародавньої народної англійської назви правця — «lock jaw» (замкнена щелепа). Майже одночасно розвиваються судоми мімічних м'язів, внаслідок чого обличчя набуває своєрідного вигляду посмішки разом з плачем — «[[сардонічна посмішка]]». При цьому рот розтягнутий, кути його опущені, лоб у зморшках, очні щілини звужені — «правцеве обличчя» ({{lang-la|facies tetanica}}). Далі з'являється утруднене ковтання внаслідок скорочення м'язів глотки ([[дисфагія]]). Наявність цих трьох симптомів обумовлює так звану ранню правцеву тріаду. Вона вважається [[Патогномонічний симптом|патогномонічною]] для генералізованого правця, в такому сполученні тризм, сардонічна посмішка та дисфагія не зустрічаються при жодній іншій хворобі. Далі процес йде з розвитком [[Ригідність потиличних м'язів|ригідності м'язів потилиці]], в подальшому м'язова ригідність (тонічне напруження) поширюється на інші групи м'язів у низхідному порядку — шия, спина, живіт, кінцівки не зачіпаючи м'язи пальців, кистей та стоп. Відсутність тонічної напруги м'язів пальців, кистей та стоп є також патогномонічною ознакою генералізованого правця.
Тонічна напруга переважно м'язів-розгиначів зумовлює в тяжких випадках вигнуте положення тіла із закинутою назад головою. Хворий лежить у ліжку на спині, торкаючись до його поверхні переважно потилицею, сідницями та п'ятами — опістотонус. Іноді хворий може опиратися лише на потилицю і п'яти. З 2-3 дня хвороби спостерігається напруження м'язів живота, яке супроводжується болем, особливо при пальпації, що може помилково бути розцінено як «гострий» живіт. Сильний біль у м'язах через їхнє постійне тонічне напруження є одним із сталих симптомів генералізованого правця. Якщо іноді переважає напруженість м'язів-згиначів, виникає вимушене положення тіла із зігнутим уперед тулубом — емпростотонус, а якщо тонічно скорочуються м'язи на одній половині тулубу, тіло згинається в один бік — розвивається плевростотонус. Одночасно тонічний процес захоплює міжреберні м'язи і діафрагму, що часто призводить до утрудненого поверхневого і частого дихання. Внаслідок тонічної напруги м'язів промежини спостерігається утруднене сечовиділення і випорожнення.
| |||