Правець: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив редагування |
закінчив великі редагування |
||
Рядок 1:
{{Хвороба
| Назва = Правець
Рядок 99 ⟶ 98:
Захворюванню можуть передувати незначні [[Продромальний період|продромальні]] явища. Хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, дратівливість, пітливість, біль та посмикування м'язів у ділянці рани. При обстеженні можна виявити підвищення сухожилкових рефлексів на стороні ураження. Такі ранні симптоми відсутні при короткому інкубаційному періоді.
Найчастіше ця форма правця розпочинається гостро. Першим характерним і дуже постійним симптомом правця є тризм — тонічне напруження жувальних м'язів, що утруднює відкривання рота. Цей прояв послужив основою для стародавньої народної англійської назви правця — «lock jaw» (замкнена щелепа). Майже одночасно розвиваються судоми мімічних м'язів, внаслідок чого обличчя набуває своєрідного вигляду посмішки разом з плачем — «[[сардонічна посмішка]]». При цьому рот розтягнутий, кути його опущені, лоб у зморшках, очні щілини звужені. Далі з'являється утруднене ковтання внаслідок скорочення м'язів глотки ([[дисфагія]]). Наявність цих трьох симптомів обумовлює так звану ранню правцеву тріаду. Вона вважається [[Патогномонічний симптом|патогномонічною]] для генералізованого правця, в такому сполученні тризм, сардонічна посмішка та дисфагія не зустрічаються при жодній іншій хворобі. Далі процес йде з розвитком [[Ригідність потиличних м'язів|ригідності м'язів потилиці]], в подальшому м'язова ригідність (тонічне напруження) поширюється на інші групи м'язів у низхідному порядку — шия, спина, живіт, кінцівки не зачіпаючи м'язи пальців, кистей та стоп. Відсутність тонічної напруги м'язів пальців, кистей та стоп є також патогномонічною ознакою генералізованого правця.
Тонічна напруга переважно м'язів-розгиначів зумовлює в тяжких випадках вигнуте положення тіла із закинутою назад головою. Хворий лежить у ліжку на спині, торкаючись до його поверхні переважно потилицею, сідницями та п'ятами — опістотонус. Іноді хворий може опиратися лише на потилицю і п'яти. З 2-3 дня хвороби спостерігається напруження м'язів живота, яке супроводжується болем, особливо при пальпації, що може помилково бути розцінено як «гострий» живіт. Сильний біль у м'язах через їхнє постійне тонічне напруження є одним із сталих симптомів генералізованого правця. Якщо іноді переважає напруженість м'язів-згиначів, виникає вимушене положення тіла із зігнутим уперед тулубом — емпростотонус, а якщо тонічно скорочуються м'язи на одній половині тулубу, тіло згинається в один бік — розвивається плевростотонус. Одночасно тонічний процес захоплює міжреберні м'язи і діафрагму, що часто призводить до утрудненого поверхневого і частого дихання. Внаслідок тонічної напруги м'язів промежини спостерігається утруднене сечовиділення і випорожнення.
Рядок 200 ⟶ 199:
== Правець у тварин ==
До правця дуже чутливі [[Кінь свійський|коні]], [[Кавія свійська|морські свинки]], [[Миша|миші]], значно меншою мірою — [[велика рогата худоба]], [[Велика рогата худоба|дрібна рогата худоба]] ([[вівця|вівці]], [[Козел|кози]]), [[Свиня (рід)|свині]]. Найстійкішими серед ссавців є собаки та котячі. Птиці рідко хворіють на правець. Холоднокровні тварини до цієї хвороби несприйнятливі. Молоді тварини чутливіші, ніж дорослі. Розвитку правця сприяє переохолодження або перегрівання тварин. Епідеміологічні особливості передачі у тварин практично такі ж, як у людей.
Коні переважно захворюють при глибоких уколах цвяхом у ділянці підошви копита, при засічках, заковуванні, ударах, [[Кастрат|кастрації]] без дотримання правил [[Асептика|асептики]]. У [[Корова|корів]] правець може виникнути після тяжких пологів, у овець — при недбалому стриженні та кастрації [[Вівця|баранів]], при обрізуванні хвостів, у новонароджених тварин — через забруднення кукси пуповини. У тварин, на відміну від людей, частим є висхідний генералізований правець, який розвивається з місцевого.
Рядок 210 ⟶ 209:
У свиней і собак відбувається ураження жувальних м'язів. Характерною є незвичайна поза хворої тварини, коли хребет вигнутий донизу, передні кінцівки витягнуті вперед, а задні — назад.
У тварин діагноз ґрунтується на підставі типових клінічних проявів захворювання, до лабораторних досліджень вдаються лише у виняткових випадках. Протиправцеву антитоксичну сироватку вводять в/в або підшкірно в дозі 80 тисяч МО великим тваринам, 40 тис. МО — дрібним та молодим тваринам. Рекомендується також спинномозкове введення сироватки під наркозом. Здійснюють ретельну антисептичну обробку рани, застосовують антибіотики. Ротову порожнину промивають підкисленою [[Оцет|оцтом]] водою, пряму кишку очищають від калу. Для послаблення судом м'язів щодня застосовують підшкірно 50 мл 30%-го розчину сульфату магнію. Також вводять в/м 2-3 рази на день 50-80 мл 96 % [[Етиловий спирт|етилового спирту]] в 1 літрі 5 % розчину глюкози. Показані заспокійливі препарати та ліки для підтримки роботи серця. Хвору на правець тварину необхідно утримувати в ізольованому темному приміщенні, забезпечуючи їй спокій та повноцінну годівлю.
== Примітки ==
Рядок 227 ⟶ 226:
* [http://portal-medic.org.ua/hvorobi/pravets.html Медичний портал] {{Недоступне посилання}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Інфекційні захворювання]]
| |||