Музика Сінгапуру: відмінності між версіями

У Сингапура різноманітна[[Сингапур|Сингапурська]] музична культура різноманітна, від [[рок-н-ролурол]]у до [[народна музика|народної]] та [[класична музика|класичної музики]].  Різні громади мають власні музичні традиції: китайці становлять найчисельнішу етнічну групу в Сингапурі разом зіз малазійцямималійцями, індійцями, а меншість складають народи різного етнічного походження, включно з європейцями.

Сингапур має різні міські музичні сценижанри, і є центром регіонального попу, року, панку та інших жанрівпопулярних регіонужанрів. У 1960-х роках у країні виникли такі відомі музичні гурти як  «The Crescendos» і «The Quests,». а середСеред сучасних єзнамениті такі поп-співаки як {{нп|Стефані СанСунь||en|Stefanie Sun}} та {{нп|Лінь Цзюньцзе||en|JJ Lin}}. [[НароднаСингапурська народна музика]] Сингапуру включає в себе етнічні музичні традиції [[Музика КНР|китайської]], малайської  та тамільської громад.

Сингапур вже довгий час є регіональним центром музичної індустрії. Записи китайської та  малайської популярної музики були зроблені студією  EMI ще в колоніальний період.<ref name="lockard">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=_likSSE9sEAC&pg=PA217|title=Dance of Life: Popular Music and Politics in Southeast Asia|last=Craig A. Lockard|year=1998|publisher=University of Hawai'i Press|pages=217–218|isbn=978-0-8248-1918-7}}</ref>  Це був центр малайської поп-культури з'явилася відома зірка як  П. Рамлі,  але після незалежності Сингапуру в 1965 році, малайська музична індустрії почали переміщуватися в [[Куала-Лумпур]].<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=_likSSE9sEAC&pg=PA220|title=Dance of Life: Popular Music and Politics in Southeast Asia|last=Craig A. Lockard|year=1998|publisher=University of Hawai'i Press|page=220|isbn=978-0-8248-1918-7}}</ref>

У 1960-х роках місцеві гурти в Сингапурі вдохновлялися такими західними гуртами як "«Blue Diamonds"», "«Cliff Richard & the Shadows"» та "«The Beatles"». Найпопулярнішим гуртом цих років був "«The Crescendos"», що виконували пісні англійською мовою: " «Mr Twister"», The Quests who had hits like "«Shanty"», "«Don't Play That Song"», "«Jesamine"» та "«Mr Rainbow"». Також відомими були гурти "«The Thunderbirds"», "«The Trailers"», "«The Crescendos"», "«The Western Union Band"», "«October Cherries"» та "«The Silver Strings"». [[Малайці|Малайський]]  жанр під впливом британського року та попу (під назвою "«Pop Yeh-Yeh"») з'явився в 1960-х роках.<ref>{{Cite web|url=http://www.theworld.org/2013/03/pop-yeh-yeh-singapore-malaysia/|title=Pop Yeh Yeh, 1960s Music from Singapore and Malaysia|last=Tom Schnabel|date=March 26, 2013|website=PRI's The World}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://singapore60smusic.blogspot.co.uk/2009/04/melayu-pop-yeh-yeh-60an-swallows-with.html|title=Melayu Pop Yeh Yeh 60an Swallows with Andy|date=April 29, 2009|website=Singapore 60s Andy's Pop Music Influence}}</ref>  Гурти виконували свої пісні малайською мовою, хоча такою були англомовні та інструментарні гурти. Відомими малайськими поп-гуртами 1960-х років були "«Naomi & the Boys"» (випустили домашню хіт-пісню "«Happy Happy Birthday Baby"»), "«D'4 Ever"», "«Antarctics"», "«Mike Ibrahim & the Nite Walkers"», "«Swallows"», "«Ismail Haron & the Guys"» та "«Les Kafila's"». У кінці 1970-х і початку 1980-х років відбувався підйом рок-гуртів, таких як "«Sweet Charity"», у якому вокалістом був  Рамлі Саріп.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=72VwCFtYHCgC&pg=PA1281#v=onepage&q&f=false|title=World and Its Peoples: Malaysia, Philippines, Singapore, and Brunei|year=2007|publisher=Marshall Cavendish Corporation|page=1281}}</ref>  Гурт мав такий вплив у  Сингапурі та Малайзії, що пізніше призвів до рок-буму у середині 1980-х років.

У 1960-х рока Сингапур також став центром місцевої китайської індустрії звукозапису, виробництва китайської поп-музики в Мандарині з місцевими співаками.<ref name="lockard2">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=_likSSE9sEAC&pg=PA227&lpg=PA227&f=false#v=onepage&q&f=false|title=Dance of Life: Popular Music and Politics in Southeast Asia|last=Craig A. Lockard|year=1998|publisher=University of Hawai'i Press|pages=224–228|isbn=978-0-8248-1918-7}}</ref>  З  1960-х по 1980-х років, місцеві зірки, такі як Чанг Сяо Ін (張小英), Сакура Тен (樱花), Ріта Чао (凌雲), і Лена Лім (林竹君) були популярні в Сингапурі та Малайзії,  а деякі з них навіть  за межами регіону.

У 1980-х роках індустрія поп-музики процвітала разом зі декількома звукозаписними компаніями, що випускали китайські записи місцевих і тайванських виконавців.  Починаючи зі середини 1980-х років, зародився жанр мандаринської балади під назвою ''xinyao''  та популяризувався такими виконавцями та композиторами як з виконавців і/або авторів, таких як Лян Верн Фук, Лі Ши Шион,  Біллі Кох.<ref>{{Cite web|url=http://stcommunities.straitstimes.com/music/2013/08/03/xinyao-uniquely-singapore|title=Xinyao uniquely Singapore|last=Boon Chan|date=3 August 2013|website=The Straits Times|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130812011739/http://stcommunities.straitstimes.com/music/2013/08/03/xinyao-uniquely-singapore|archivedate=12 August 2013|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://xinyaoorganisationsingapore.blogspot.co.uk/p/introduction-to-xinyao.html|title=An Introduction to Xinyao|website=Xinyao Singapore}}</ref>  Були створені  місцеві музичні лейбли як "«Ocean Butterflies International"» та "«Hype Records"». У 1990-х роках багато сингапурських співаків досягли успіху і за межами Сингапуру, наприклад,  Кіт Чан, Стефані Сан, JJ Linе, Таня Чуа, Корні Мей, Фенн Вонг, Мевіс Хі.

Серед китайців є оратори різних діалектів, таких як пенангсько-міньський, хаккаський, кантонський, чаошанський, і інші діалекти, що можуть мати кланові асоціації, які підтримують відповідні форми опери. Перші оперні трупи сформовувалися аматорськими музичними клубами. Першим таким клубом у Сингапурі був "«Er Woo Amateur Music & Dramatic Association" » (馀娱儒乐社) створеним у 1912 році чаошанськими бізнесменами, спочатку для просування хаккаської музики (''Hanju'' опери і ''Handiao'' музика), а пізніше також чаошаньської опери.<ref name="frederick lau">{{Cite book|title=Music in China|last=Frederick Lau|year=2007|publisher=Oxford University Press|pages=149–151|isbn=978-0-19-530124-3}}</ref> Декілька записів опери ''Hanju''  були зроблені у 1920-х і 1930-х років, а пізніше виникла багато аматорських оперних трупів, що виступали на різних діалектах  під час фестивалів, національних заходів та інших регулярних невеликих чи великомасштабних щорічних (чи раз в два роки) спектаклів.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Yz9CW59OsuIC&pg=PA80&lpg=PA80&f=false#v=onepage&q&f=false|title=Chinese Street Opera in Singapore|last=Tong Soon Lee|year=2008|publisher=University of Illinois Press|page=80|isbn=978-0-252-03246-2}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Yz9CW59OsuIC&pg=PA85&lpg=PA85&f=false#v=onepage&q&f=false|title=Chinese Street Opera in Singapore|last=Tong Soon Lee|year=2008|publisher=University of Illinois Press|pages=85–88|isbn=978-0-252-03246-2}}</ref>  Упродовж китайських свят також була традиція менестрелей під назвою  ''zouchang'', у якій обов'язково брали участь члени оперной трупи. У ці часи також були тимчасові етапи, що проводилися на вулицях, де можна було проводити опери, але пізніше це стало непопулярно і було замінено гетаєм, де виконуються сучасні пісні та комедійні шоу.<ref name="garland">{{Cite book|title=The Garland Handbook of Southeast Asian Music|last=Lee Tong Soon|editor-last=Terry Miller, Sean Williams|editors=Terry Miller, Sean Williams|publisher=Routledge|chapter=Singapore|isbn=978-0-415-96075-5}}Вказано більш, ніж один <code>&#x7C;editors=</code> та <code>&#x7C;editor-last=</code> ([[Довідка:Помилки посилань на джерела#redundant parameters|довідка]])

У Сингапугі також багато китайських оркестрів. У 1959 році був створений перший китайський оркестр -— "«Thau Yong Amateur Musical Association"» (陶融儒乐社), який був заснований у 1931 році колишні члени ЕР Ву. Singapore Chinese Orchestra єдиний професійний оркестр Сингапура,<ref>{{Cite web|url=http://was.nl.sg/details/www.sco.com.sg.html|title=Singapore Chinese Orchestra (SCO)|website=Web Archive Singapore|publisher=National Library Board Singapore|accessdate=2009-03-16}}</ref>  однак аматорські китайські оркестри сформовані клановими асоціаціями, громадськими центрами та школами є загальними.<ref>{{Cite news|url=http://stcommunities.straitstimes.com/show/2013/08/07/acclaimed-orchestra-maestro-lives-breathes-chinese-music|title=Acclaimed orchestra maestro lives, breathes Chinese music|date=7 August 2013|work=The Straits Times}}</ref> Також існують камерні ансамблі нангуської (?) традиції  Siong Leng Musical Association.<ref>{{Cite web|url=http://soch.wordpress.com/2006/05/|title=Nan Yin – A Historical Perspective|last=Koh Sze Wei|date=May 30, 2006}}</ref>

Музичні жанри, що популярні в сусідній Малайзії та Індонезії, такі як ''Dondang sayang''  і ''Keroncong'', також були популярні серед малайців у Сингапурі. Вокальні номери в супроводі ''kompang'' і ''hadrah'' барабанів є одними з найпопулярніших видів малайської музики в Сингапурі, і виконується на весіллях та офіційних заходах. Інші вокальні жанри, такі як ''dikir barat''  і ''[[Газель (жанр)|газелі]]'' також користуються популярністю. Старий стиль малайської опери називається ''Bangsawan, ''що зародився в XIX столітті, але пізніше майже зник, хоча сучасні виконавці намагаються відродити його.<ref>{{Cite web|url=http://bukitbrown.com/main/?p=3101|title=Bangsawan In Singapore|last=Norman Cho|website=Bukit Brown}}</ref>

У Сингапурі також є дві різні форми індійської музики -— Хіндустанська та карнатіська. Також є, менш популярні, бхаджанська та бхангранська музика.

Музика перекананів відрізняється від іншим своїм поєднанням англійських текстів з малайською музикою. Сучасні мелодії донині складаються на основі перананської культури. Найпопулярнішою такою піснею є "«Bunga Sayang"», що створена у 1994 році<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=72VwCFtYHCgC&pg=PA1281#v=onepage&q&f=false|title=World and Its Peoples: Eastern and Southern Asia, Volume 9|publisher=Cavendish Square Publishing|page=1281|isbn=978-0761476429}}</ref>  поп-співаком Дік Лі для альбому "«Kampung Amber"», та часто виконується під час основних національних парадів, а також була головною піснею на церемонії відкриття 117-ї сесії МОК в Еспланаді.  

Західна класична музика грає значну роль в культурному житті Сингапура. Найвідомішим виконавцем цього жанру є  Сінгапурський Симфонічний оркестр (СЗГ), який був заснований у 1979 році та переважно в  Esplanade Concert Hall, але він може виступати в Концертному залі Вікторія і виконує безкоштовні вистави в парках.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=mRkgkUdWn9wC&pg=PA155&lpg=PA155#v=onepage&q&f=false|title=The Rough Guide to Singapore|publisher=Rough Guides|pages=155–156}}</ref> Іншими відомими сингапурськими оркестрами є  Сінгапурський націанальний молодіжний оркестр  (фінансується Міністерством освіти),<ref>{{Cite web|url=http://www.moe.gov.sg/snyo/|title=Singapore National Youth Orchestra|website=Ministry of Education}}</ref> Braddell Heights Symphony Orchestra на базі спільнот,<ref>{{Cite web|url=http://www.tpo.org.sg/aboutus.php|title=About Us|website=The Philharmonic Orchestra Singapore}}</ref>  Orchestra of the Music Makers та National University of Singapore Symphony Orchestra.<ref>{{Cite web|url=http://nus.edu.sg/cfa/our_talents/music/symphony.php|title=NUS Symphony Orchestra|website=National University of Singapore}}</ref>  Багато  оркестрів та ансамблів базуються в середніх школах і коледжах.

Також є оперні театри, що представляють західну оперу:  Singapore Lyric Opera (1991)<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=7KmpDAAAQBAJ&pg=PT627#v=onepage&q&f=false|title=Living in Singapore|date=11 July 2016|publisher=Faris Digital Solutions Pte Ltd|edition=14th|isbn=9789813179981}}</ref>  та New Opera Singapore (2011). У 2000-х роках збільшився розвиток сингапурської класичної музики: відкрилися місця для проведення виступів (наприклад,  Esplanade -— Theatres on the Bay), була створена перша консерваторія -   Yong Siew Toh Conservatory of Music.

Відомі класичні сингапурські музиканти:  Лінетт Сеа, Лім Сун, Сио Лі Чін,  Ебігейл Сін.

Альтернативний та інді-рок вплинули на гурти 1990-х років, такі як "«Concave Scream"», "«Humpback Oak"», "«The Padres"», "«Oddfellows"», та "«Livionia"». У жанрі поп-рок були відомі "«KICK!"», "«Lizard's Convention & Radio Active"».

Іншими відомими виконавцями різних піджанрів рок-музики є Analog Girl, John Klass, Firebrands, Stompin' Ground, Ling Kai, Inch Chua, Ronin, Anna Judge April, Electrico, Force Vomit, The Observatory, 4-Sides, Vermillion, West Grand Boulevard, Plainsunset, Etc., Caracal, Popland, The Great Spy Experiment, Sky In Euphoria, Rancour, Saw Loser (formerly known as Pug Jelly), Malex, A Vacant Affair, For Better Endings, Death Metal та Rudra, who are significant for creating the genre "«Vedic Metal"».

Для метал-музика відводиться Метал має невеликий, але не мізерно присутність в Сінгапурі музичної сцени. Багато метал-груп, таких як [[Iron Maiden|"«залізна Діва"»]], [[Exodus (американський гурт)|"«результат"»]], [[Morbid Angel|Морбид Ангел]], [[Slayer|вбивця]], [[Dream Theater|мрії, театр]] і [[Helloween|Helloween в]] Сінгапур зупинку у своєму турне, в таких місцях, як Форт Каннінг парк і Сінгапурський критий стадіон. Малого і середнього масштабу концерти проводяться майже щотижня в таких місцях, як BlackHole212 або підстанції. Зовсім недавно, 15 лютого 2011, [[Iron Maiden|Айрон Мейден]] грали в натовпі 12000 в Сінгапурський критий стадіон.

* [[Блек-метал|Чорний метал]] молодці Безбожництві , чиє ім'я проїхав повз нашого скромного берега,

* Екстрім-метал ветеранів Рудра , який створив нову металеву Жанр називається Ведичної металу і культом у всьому світі. Група також привертає увагу Музикознавців. Кілька статей були опубліковані про Ведичної металу і групи<ref>{{Cite web|url=http://repository.nie.edu.sg/jspui/bitstream/10497/970/1/VedicMetal.pdf|title='Vedic metal' : a discussion of global and local identity in the practice of extreme metal in the South-Indian community in Singapore|last=Eugene Dairianathan|publisher=Repository.nie.edu.sg|format=PDF|accessdate=2015-10-22}}</ref>

* Перекручується: Піонер дум-Мелодік-дез-метал, що існує з 1993 року. "«З Любов'ю, З Ненавистю, З Горем, З Болем."» Міні-альбом, випущений під Валентина звукових постановках 1994. Поезія в стилі альбому "«обтяжується"» передбачається випустити в 2016 році.<ref>[http://www.bastardized.org] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи <code style="color:inherit; border:inherit; padding:inherit;">&#x7C;url=</code> value. Порожньо.

* Місцеві дез-метал "штурмова група новий альбом "«полеглого Рейху"» особливості нинішнього члена парламенту Тайваню & "«Хтонічний"» фронтмен Фредді Лім і Мальдівські метал групи "«Nothnegal"» гітарист Фуфу.

Важка металева Трибуна також забезпечує виступ організаторів з майданчика для публікації своїх подій, через їх Facebook стіни або її щомісячне видання.<ref>[http://heavymetaltribune.com/wp/heavy-metal-tribune-zines/] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи <code style="color:inherit; border:inherit; padding:inherit;">&#x7C;url=</code> value. Порожньо.

Oshiego був також показаний у вапна журналу 30 гарячих локальних актів, компіляція компакт-диска, з піснею "«тепер терпіть"» родом з титульної ЄР.<ref>{{Cite web|url=http://blogs.myspace.com/index.cfm?fuseaction=blog.view&friendId=31929599&blogId=360668631|title=Featured Content on Myspace|website=Myspace|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207065936/http://blogs.myspace.com/index.cfm?fuseaction=blog.view|archivedate=2009-02-07|deadurl=yes}}</ref>

[[Файл:The_Esplanade_–_Theatres_on_the_Bay.jpg|праворуч|міні|Esplanade -— Theatres on the Bay]]

The most important venue for concert is the Esplanade, which replaced Victoria Theatre and Concert Hall as the primary concert hall of Singapore. The Singapore Conference Hall is used as a base for Chinese orchestra. There are also many clubs and music bars that offer live music in the city, particularly in the Clarke Quay area.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=3fUaF9QsOQ0C&pg=PA79#v=onepage&q&f=false|title=Singapore Encounter|last=Mat Oakle|year=2008|publisher=Lonely Planet Publications|pages=79–81|isbn=978-1741048841}}</ref>

In 2002, Esplanade -— Theatres on the Bay, which is the ''de facto'' national performing arts centre of Singapore, was launched.<ref>{{Cite web|url=http://www.ghettosingapore.com/esplanade-the-national-performing-arts-centre/|title=Esplanade the National Performing Arts Centre|website=Ghetto Singapore|accessdate=18 August 2015}}</ref> It focuses on the island's multi-genre music making, and is now the venue for the Singapore Symphony Orchestra's subscription and gala concerts. In addition, the arts centre has ensured a representation of classical and traditional music from the four primary cultures in the land. In particular, the regular festivals of Hua Yi, Pesta Raya and Kalaa Utsavam ensure that interpreters of these different repertories are heard on a regular basis.

The Esplanade -— Theatres on the Bay also presents 3 music festivals, including Baybeats which aims to groom the local alternative music scene and youth culture, providing opportunities for youths and the music community to participate and enjoy their own music at low cost. Many ticketed as well as non-ticketed performances at the Esplanade feature local musicians from Singapore.

In Singapore, General Music Programme is offered to all students in primary and secondary schools.<ref>{{Cite web|url=http://www.moe.gov.sg/education/syllabuses/arts-education/files/2015-general-music-programme-syllabus.pdf|title=2015 Syllabus General Music Programme|website=Ministry of Education Singapore|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150319092351/http://moe.gov.sg/education/syllabuses/arts-education/files/2015-general-music-programme-syllabus.pdf|archivedate=2015-03-19|deadurl=yes}}</ref> Enhanced Music Programme, started in 2011, is offered as an upper secondary programme in selected schools.<ref>{{Cite web|url=https://www.moe.gov.sg/education/secondary/other/enhanced-music-programme|title=Enhanced Music Programme|website=Ministry of Education}}</ref> Tertiary education on music is also available in Singapore –— the Yong Siew Toh Conservatory of Music, established in 2001, is the first to offer a four-year full-time Bachelor of Music degree programme. The conservatory is part of the [[Національний університет Сінгапуру|National University of Singapore]] operating as an international franchise of the Peabody Conservatory, and it serves as a centre of training for young musicians in the Asia Pacific region with full scholarship provided.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=i3_M0x1X8AoC&pg=PA344#v=onepage&q&f=false|title=The Oxford Handbook of Children's Musical Cultures, Volume 2|date=2013|editor-last=by Patricia Shehan Campbell, Trevor Wiggins|editors=by Patricia Shehan Campbell, Trevor Wiggins|publisher=Oxford University Press|page=344|isbn=978-0199737635}}Вказано більш, ніж один <code>&#x7C;editors=</code> та <code>&#x7C;editor-last=</code> ([[Довідка:Помилки посилань на джерела#redundant parameters|довідка]])</ref><ref>{{Cite web|url=http://music.nus.edu.sg/features/060124-01p1.htm|title='Failure is not an Option'|last=Robert Markow|date=September 2005|website=The Strad|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222165601/http://music.nus.edu.sg/features/060124-01p1.htm|archivedate=2015-12-22|deadurl=yes}}</ref>

Of particular note to the Singaporean music scene is what are often collectively known as ''National Day Songs'' (国庆主题歌). Written as part of Singapore's nation-building efforts, they either incorporate local folk songs (such as "«Chan Mali Chan"»), contemporary songs ("«The Magic Is You"»), or are specifically composed around a particular theme for the National Day Parade which is held every year on August 9. The tradition of a National Day Song started in the 1980s, although there may not be a song every year, for example in 2014 when older songs were reprised.<ref name="st">{{Cite news|url=http://www.straitstimes.com/singapore/no-new-national-day-song-for-this-years-parade|title=No new National Day song for this year's parade|last=Royston Sim|date=May 15, 2014|work=The Straits Times}}</ref>

In 1984, '''''Stand Up for Singapore''''', was initially created for the sole purpose of celebrating Singapore's achievements in 25 years of self-government. Commissioned by the Ministry of Culture and composed by Hugh Harrison, the song struck a chord with Singaporeans, especially when they heard it performed by the New York Philharmonic Orchestra, and so the first 'official' ''National Day Song'' was born. The government, realizing just how much the public enjoyed singing as a way of celebrating, commissioned a new song for 1986. As a result, '''Count On Me, Singapore''', also composed by Hugh Harrison, arranged by Jeremy Monteiro and performed by Clement Chow, became the 2nd 'official' ''National Day Song''. The trend continued the next year, 1987, with '''''We are Singapore''''', again composed by Hugh Harrison and arranged by Jeremy Monteiro. Then, in 1990 with the addition of '''''One People, One Nation, One Singapore''''' composed by Jeremy Monteiro with lyrics by Jim Aitchison for the nation's Silver Jubilee -— 25 years of independence, the list of 'official' ''National Day Songs'' topped out at four.

* 1998: "«Home"» (家), by Kit Chan

* 1999: "«Together"» (心连心), by Evelyn Tan and Dreamz FM

* 2000: "«Shine on Me"» (星月), by Jai (English version) and Mavis Hee (Mandarin version)

* 2001: "«Where I Belong"» (属于), by Tanya Chua

* 2002: "«We Will Get There"» (一起走到), by Stefanie Sun

* 2003: "«One United People"» (全心全意), by Stefanie Sun

* 2004: "«Home"» (家), remixed version by JJ Lin, Kit Chan

* 2005: "«Reach Out For The Skies"» (勇敢向前飞), a duet by Taufik Batisah and Rui En, composed by Elaine Chan. (The Chinese version is sung by Rui En only).

* 2006: "«My Island Home"» (幸福的图形), by Kaira Gong

* 2007: "«There's No Place I'd Rather Be"», by Kit Chan (陈洁仪) and Will you -— Various Local Artiste

* 2008: "«Shine for Singapore"» (晴空万里), by Hady Mirza (English version) and Joi Chua (Mandarin version)

* 2009: "«What Do You See"» (就在这里), by Electrico (English version) and Kelvin Tan (Mandarin version)

* 2010: "«Song for Singapore"», by Corrinne May<ref>{{Cite news|url=http://www.asiaone.com/News/AsiaOne+News/Singapore/Story/A1Story20100708-225866.html|title=Get ready for bigger, bolder, grander NDP|work=Asiaone}}</ref>

* 2011: "«In a Heartbeat"», by Sylvia Ratonel

* 2012: "«Love At First Light"», by Olivia Ong & Natanya Tan

* 2013: "«One Singapore"», by Sing A Nation Choir

* 2015: "«Our Singapore"», by JJ Lin

* 2016: "«Tomorrow's Here Today"» by 53A

* 2017: "«Because it's Singapore"» by Jay Lim

* 2005: "«Sing Our Wishes"» -— Also used as official song for Ministry of Education schools for Racial Harmony Day 2005

* 2005: "«We Can"»

An ad-hoc offshoot of these National Day Songs are the songs specially composed for groundbreaking events. A prominent example was the song Moments of Magic, written by Hype Records CEO Ken Lim specially for Singapore's millennium celebrations towards the end of 1999. It was performed by three notable singers -— Fann Wong, Tanya Chua and Elsa Lin. The music video was directed by Singapore filmmaker Eric Khoo.

* 1999: "«Moments of Magic"», by Fann Wong, Tanya Chua and Elsa Lin

* [http://music.nl.sg/ MusicSG -— digital archive of Singapore music]{{Недоступне посилання|date=December 2017}}

* [http://www.soft.com.sg/ SOFT -— It's Music in Singapore]

* [http://singaporegigs.com SingaporeGigs -— Live Music Guide to Singapore]

* [https://www.esplanade.com Esplanade -— Singapore’sSingapore's National Performing Arts Centre]