Фундаментальні взаємодії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Не має відношення до статті |
Додано... Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1:
'''Фундамента́льні взаємоді́ї''' або '''Фундаментальні сили''' — різні типи взаємодії, що не зводяться одна до одної, [[Елементарна частинка|елементарних частинок]] і складених з них тіл. На сьогодні достовірно відоме існування
і '''[[слабка взаємодія|слабкої]]''' взаємодій.
'''Синергічна взаємодія''', відкрита при дослідженнях первинного системогенезу біооб'єктів, відома як біогенна складова космічної погоди. Біодетекція і експертні дослідження дають відтворення вимірів, реєстрації синергічних взаємодій в дослідженнях і практиці застосування синерготехнологій.
Ведуться пошуки інших типів взаємодій, як в явищах мікросвіту, так і на космічних масштабах, проте поки існування якого-небудь іншого типу взаємодії не знайдено.
Синергічна фундаментальна взаємодія знімає обмеження попередніх моделей, надаючи нам реальну багатовимірність і полісубстратність Всесвіту.
У фізиці причиною зміни руху тіл є сила (див. [[другий закон Ньютона]]). Досліджуючи навколишній світ, ми можемо помітити чимало найрізноманітніших сил: сила тяжіння, сила натягу нитки, сила стиснення пружини, сила, що виникає під час зіткнення тіл, сила тертя, сила опору повітря, сила вибуху і т.д. Проте як тільки була з'ясована [[атом|атомарна]] структура речовини, стало зрозуміло, що вся різноманітність цих сил є результатом взаємодії атомів один з одним. Оскільки атоми взаємодіють в основному через електростатичну взаємодію електронних оболонок, то, як виявилося, всі ці сили — лише різні прояви електромагнітної взаємодії. Єдиний виняток — сила тяжіння, причиною якої є гравітаційна взаємодія між двома тілами, що мають [[маса|масу]].
Модель. Фундаментальні взаємодії з'явилися завдяки спонтанному порушенню симетрії в перші моменти існування Всесвіту. Сучасні космологічні теорії розглядають еволюцію Всесвіту, починаючи з так званого планківського моменту, 5.4×10<sup>-44</sup>с. Після цього, єдине поле, що посідало найбільшу симетрію, розпалось, й від нього відділилась гравітація.
Інтервал 10<sup>-43</sup>÷10<sup>-36</sup>с відповідає епосі Великого об'єднання трьох інших взаємодій - сильної, слабкої і електромагнітної. Після цього відокремлюється сильна, а в момент 10<sup>-10</sup> с розділяються електромагнітна і слабка взаємодії (тобто, руйнується електрослабка [[симетрія]])<ref>[http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/ps/ps18/13.pdf ''Чувашева Е.С.'' Сложность и симметрия]</ref>.
== Історія вивчення ==
| |||