[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: старопольська байка
Рядок 76:
{{джерело|У [[1340]] році Галичину захопив польський король [[Казимир III Великий|Казимир III]].}} У [[1366]] році Рогатин згадується як [[фортеця]]. Намісник короля [[Людвік I Великий|Людовика Угорського]] князь [[Владислав Опольчик|Владислав Опольський]] надав маєтність Рогатин (також замки [[Олеський замок|Олесько]], [[Тустань]] з їх волостями) для потреб недавно заснованої [[Галицька архидієцезія|Галицької архидієцезії]].<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 429.</ref>
 
Як місто Рогатин вперше згадується в [[1390]] роціроку ув [[Папська булла|буллі]] Папи [[Боніфацій IX|Боніфація IX]] Перемишльському єпископу РКЦ. {{джерело|У той час Рогатин входить до [[Галицьке староство|Галицького староства]]}}, має представників у Галицькому сеймі, згодом у сеймі в [[Судова Вишня|Судовій Вишні]].
 
У [[1415]] році Рогатин дістав [[магдебурзьке право]], починається його бурхливий розвиток. Включений до числа королівських володінь, Рогатин передавався в управління старостам (де-факто&nbsp;— орендарям).
Рядок 84:
1433 року [[Миколай Парава]] (1443 року став галицьким старостою) від короля Польщі Казимира Ягеллончика отримав запис 200 [[гривня польська|гривень]] на Рогатині та 9-ти селах Галицького повіту.<ref>''Pociecha J.'' Chodecki Stanisław, h. Powała (†1474) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków&nbsp;: PAU, 1937.&nbsp;— T. III/1, zeszyt 11.&nbsp;— S. 351. {{ref-pl}}</ref> В [[1444]] році Рогатином надалі управляв Міколай Параба з [[Люблін]]а (або Парава з Любіна<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/chodeccy01.html#C11 Chodeccy (01)] {{ref-pl}}</ref>).
 
В 1460 роціроку король [[Казимир IV Ягеллончик]] подарував Рогатин роду Парайтів з [[Ходеч]]а (Ходецьких). У той час Рогатин мав найтісніші торгові контакти з [[Жидачів|Жидачевом]]. У 1461&nbsp;р. Казимир IV дарує Рогатину право на проведення щорічних ярмарків. ВУ [[1490]]–[[1492]] роках в Галичині спалахнуло [[Мухи повстання|селянське повстання під проводом Мухи]]<ref>[http://exlibris.org.ua/greathistory/r17.html Велика Історія України.&nbsp;— Литовсько-Українська Держава.]</ref>. Влітку 1490 року біля міста королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі з Мухою, відступили на [[Покуття]] в райони [[Коломия|Коломиї]] і [[Снятин]]а, а потім у ліси [[Північна Буковина|Північної Буковини]]. Наприкінці XV століття почались масові напади на Галичину і Поділля з боку Туреччини і Кримського ханства.
 
1509 року місто було здобуте, спалене військами молдавського господаря Богдана ІІІ Сліпого як помста за невдалі облоги фортець в [[Кам'янець-Подільська фортеця|Кам'янці-Подільському]], [[Галицький замок|Галичі]], одним з командувачів оборони яких був дідич Рогатина [[Станіслав Ходецький]].<ref>''Pociecha J.'' Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków&nbsp;: PAU, 1937.&nbsp;— T. III/1, zeszyt 11.&nbsp;— S. 352. {{ref-pl}}</ref>
 
У [[1523]] роціроку [[сандомир]]ський воєвода [[Отто Ходецький]] отримав в короля дозвіл проводити у Рогатині ярмарок кожної суботи від Пасхи до Хрещення святого Івана ([[24 червня]]). Після смерті Отто місто знову почало належати королю. Управляв ним староста Іван Боратинський.
 
У [[1535]] році польський король [[Сигізмунд I Старий|Сиґізмунд І]] підтвердив привілеї Рогатина, що сприяє становленню міста як важливого ремісничого і торговельного центру Галичини, і місто одержало герб із зображенням в центрі рога оленя і латинської букви R. Десь в XVI&nbsp;ст. почалася міграція [[євреї]]в із [[Сілезія|Сілезії]], Польщі та [[Угорщина|Угорщини]] на Галичину, і в Рогатині утворилося єврейська громада.