Симона де Бовуар: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, структура тексту, прибрано повтори, шаблони
Немає опису редагування
Рядок 19:
|підпис =
}}{{Феміністична філософія}}
'''Симо́на де Бовуа́р''' ({{lang-fr|Simone de Beauvoir}} ({{IPA-fr|simɔn də boˈvwaʁ}}), [[9 січня]] [[1908]], [[Париж]] — [[14 квітня]] [[1986]]) — [[Франція|французька]] письменниця, філософиня, ідеологиня [[фемінізм]]у, "«мати [[Фемінізм другої хвилі|фемінізму другої хвилі]]"». Авторка багатьох новел, монографій у сфері [[філософія|філософії]] та [[політика|політики]], соціальних нарисів, есе, біографій та автобіографії у кількох томах.
 
Публіцистична робота [[Друга стать|«Друга стать»]] (Le deuxième sexe, 1949) присвячена проблемам [[Права жінок|жіночих прав]] та [[Гендерна нерівність|гендерної нерівності]] і справила великий вплив на [[Фемінізм|феміністський рух]]. У романах де Бовуар розвиваються [[Екзистенціалізм|екзистенціалістські]] ідеї, сюжетні ходи «Мандаринів» (Les Mandarins, 1954; [[Гонкурівська премія]]) відбивають події життя екзистенціалістського письменницького оточення.
 
Есеїстика де Бовуар включає роботи «Мораль двозначності» (Pour une morale de l'ambiguité, 1947), «Старість» (La Vieillesse, 1970).
 
У автобіографічній трилогії «Сила зрілості» (La Force de l'âge, 1960) і «Сила речей» (La Force des choses, 1963), змальовується життя сподвижниці Сартра.
Рядок 30:
Народилася 9 січня 1908 у Парижі в сім'ї юриста Жоржа де Бовуара та акторки Франсуази Брассер. Отримала суворе буржуазне виховання, що описано у книзі «Мемуари добре вихованої дівчини» (Mémoires d'une jeune fille rangée, 1958). Навчалася у Католицькій школі для дівчат, що радше була місцем для підготовки майбутніх дружин та матерів, аніж для навчання. Батько часто казав Симоні: «У тебе чоловічий розум», саме він прищепив їй любов до театру та літератури. В 15 років вирішила, що стане письменницею, успішно навчалася, проте найбільше її приваблювала філософія, яку почала вивчати в [[Сорбонна|Сорбонні]]. Після успішного складання іспитів з [[математика|математики]] та [[філософія|філософії]] та здобуття ступеня бакалавра почала вивчати математику в Католицькому Інституті і філологію в Інституті Святої Марії, а згодом філософію в Сорбонні. У 21 рік отримала вчений ступінь з філософії, ставши наймолодшою особою, якій вдалося це зробити. На підсумковому екзамені зайняла друге місце, перше отримав Сартр, якому на той час було 24 роки (перший екзамен він провалив). Журі довго вагалося, кому віддати першість, та все ж обрало Сартра, зазначивши при цьому, що хоч Сартр і володіє унікальними інтелектуальними здібностями, проте природженим [[філософ]]ом є саме де Бовуар. В університеті де Бовуар познайомилася з багатьма інтелектуалами, зокрема із [[Сартр]]ом.
 
Де Бовуар вирішила ніколи не одружуватись та не вести спільний побут із Сартром, з яким мала тривалі стосунки. У неї ніколи не було дітей. Це дало їй можливість здобувати наукові звання, брати активну участь у політичному житті, подорожувати, викладати, писати та мати вільне особисте життя.
 
Померла Симона де Бовуар у Парижі 14 квітня 1986.
Рядок 40:
 
== Роботи ==
 
* 1943: Гостя (L'Invitée), роман
* 1944: Пирр и Сінеас (Pyrrhus and Cineas), есе
Рядок 65 ⟶ 64:
 
== Переклади українською ==
 
* Бовуар, Сімона де. Друга стать. Т. 1. — К.: Основи, 1994. — 390 с.
* Бовуар, Сімона де. Друга стать. Т. 2. — К.: Основи, 1995. — 392 с.
 
== Фільмографія ==
 
* 1995: «Всі люди смертні» (All Men Are Mortal)екранізація однойменного роману С. де Бовуар. Режисер фільму Ейт де Йонг (Ate de Jong), в головних ролях Ірен Жакоб, Стівен Рі.
* 2006: «[[Коханці Кафе де Фльор]]», режисер Ілан Дюран Коен, Анна Муглалі (Anna Mouglalis) в ролі Симони де Бовуар.
Рядок 76 ⟶ 73:
 
== Приватне життя ==
[[Файл:Sartre and de Beauvoir at Balzac Memorial.jpg|thumb|right|200px|Симона де Бовуар разом із Сартром біля пам'ятника Бальзаку]]Перед перспективою розлуки з переводом де Бовуар викладати до Марселю, с Сартра -  — до [[Гавр]]у, Жан-Поль пропонує одружитися, щоб їй надали місце в тому ж ліцеї. Незважаючи на глибоку прив'язаність до Сартра, Симона з жахом відхиляє пропозицію. Відповідно до «пакту», укладеного з Сартром, їм було дозволено мати «любов на один раз».
 
Через рік, працюючи в [[Руан]]і, знайомиться з Колет Одрі (Colette Audry), яка викладає в тому ж ліцеї. Де Бовуар зближується з деякими учнями, а саме з Ольгою Козакевич (Olga Kosakiewicz) і Б'янкою Ламблін (Bianca Lamblin), з якими підтримує гомосексуальні стосунки. Також має стосунки з учнем Сартра (Жак-Лоран Бост), майбутнім чоловіком Ольги. Ця група друзів, названа ними «сімейкою», лишається непорушною до смерті всіх її членів та членкинь, незважаючи на конфлікти, які траплялися час від часу.
 
Незадовго до Другої світової війни пара Сартр-Бовуар переїжджає до Парижу. В 1943 році де Бовуар вперше друкує свій роман «Гостя» (L'Invitée) у видавництві [[Ґаллімар (видавництво)|Ґаллімар]]. У романі описуються стосунки між Сартром, Ольгою та нею, роман має великий успіх.
 
== Цитати ==
 
* Аби я визнала чоловіка рівним собі, він повинен довести, що хоча б в чомусь кращий за мене. (слова Анни (прототип Бовуар), «Мандарини»)
* У своїх творах я показую жінок такими, якими вони є, а не повинні бути. ([http://www.theparisreview.org/interviews/4444/the-art-of-fiction-no-35-simone-de-beauvoir?sms_ss=twitter&at_xt=4cd2bae548e49132,0 з інтерв'ю з Симоною де Бовуар])
* Жінкою не народжуються, нею стають. (2 том, «Друга стать»)
* У глибині душі чоловіку потрібно, щоб війна статей залишалася для нього грою, тоді як жінка ставить на карту свою долю.
* Жоден чоловік не погодився б стати жінкою, але всі вони хочуть, щоб жінки були. (1 том, «Друга стать»)
* Закохана жінка замикається в маленькому світі коханого чоловіка; ревнощі посилюють її самотність і тим самим роблять залежність ще сильнішою.
* «Любов» має різне значення для чоловіка та жінки, саме в цьому одна з головних причин непорозуміння, що розділяє їх.
* Бути коханою — це не мета і не сутність буття. (з роману «Мандарини»)
* Світом ніколи не володіють, і захиститися від нього теж неможливо. (з роману «Мандарини»)
* Мені завдає нещастя лише те, що я не відчуваю себе щасливою.
Рядок 100 ⟶ 96:
{{Перекласти}}
 
== Див. також ==
* "«[[Друга стать]]"»
 
* [[Феміністична філософія]]
* "[[Друга стать]]"
 
* [[Феміністична філософія]]
* [[Список феміністичної літератури]]
* [[Список феміністок та феміністів]]