Вескляров Петро Юхимович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м Додано факт біографії та посилання на джерело |
||
Рядок 35:
== Біографія ==
Петро Юхимович Вескляров, народився 10 червня 1911 році в райцентрі [[Тальне]], що на Черкащині. Пишався своїм козацьким, українським корінням. Коли діти на вулицях питали його: «Дідусю, а Ви козак?» Він ствердно відповідав: "Так, дитинко - я, мій дід, всі ми козаки, бо походимо з Коліївщини». Прізвище Петра Юхимовича зазнало змін у радянські часи та було [[Русифікація|зрусифіковано]]: до українського призвіща '''[[Скляр]]''', було додано префікс Ве- та суфікс ов-, отже вийшло Вескляров. Це сталося після втечі з фільтраційного табору. Петру (Пінхусу) Юхимовичу вдлося приховати своє єврейське походження ("Газета по-українськи" за 12 січня 2009): https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_did-panas-otrimuvav-80-karbovanciv/277302
Працював на київській залізниці, де організував театральний гурток, згодом його відправляють до [[Луцьк|Луцька]], у [[Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Волинський обласний музично-драматичний театр ім.Тараса Шевченка]], де він працював до 1959 року. Там було зіграно чимало ролей: Миколу Задорожнього з «Украденого щастя», Командора з «Камінного господаря», Монтанеллі з «Овода» тощо. Талановитого, фактурного, харизматичного актора помітили кінорежисери та почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається у багатьох фільмах. Серед них: «Олекса Довбуш», «Гадюка», «Циган», «Іванна», «Вій», « Забудьте слово смерть» тощо. Відзнявся коло 50 фільмах. Проте найбільше запам’ятався малечі та старшому глядачеві, як байкар Дідусь Панас. Українська [[вишиванка]] Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його подекуди звинувачували в [[націоналізм]]і, а в 1970-х рр. кілька разів навіть намагалися замінити. Але від цієї ідеї довелося відмовитися під тиском обурених телеглядачів, які засипали студію Довженка та дирекцію [[УТ-1|УТ]] листами з проханнями повернути дідуся Панаса на екран і він повертався. Відданий українець, який ніколи не зраджував своєї мови та вишиванки неодноразово звинувачувався у [[Націоналізм|націоналізмі]].
| |||