Сексизм: відмінності між версіями

'''Секси́зм''' ({{lang-en|sexism}}, від {{lang-la|sexus}}&nbsp;— стать)&nbsp;— упереджене ставлення та [[дискримінація]] групи людей через їхню [[стать]] або [[Гендерна ідентичність|гендерну ідентичність]]. Проявляється в перебуванні при владівлади, більшості прав та можливостей у представників однієї статі порівняно з іншою. Також частиною гендерної дискримінації є системна суспільна недооцінка або упередження по відношенню до представників відповідноїпевної статі в цілому або [[Стереотипізація|стереотипізацією]] суджень відносно представників відповідної статіних.<ref name="Унгер">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии]</ref> Хоча деякі джерела застосовують термін «сексизм» до можливості дискримінації будь-якої статі, в цілому в сучасній науці існує [[Науковий консенсус|консенсус]] про те, що сексизм торкається переважно жінок.<ref name="Унгер" /><ref>Sexism // New Oxford American Dictionary.&nbsp;— Oxford University Press, 2010.&nbsp;— ISBN 9780199891535.</ref><ref>Masequesmay, Gina. [https://www.britannica.com/topic/sexism Sexism] // Encyclopaedia Britannica.</ref>

Людина, що підтримує ідеї сексизму, називається ''сексистом''. Прихильниці та прихильники такого [[Емансипація|емансипативного]] руху, як [[фемінізм]], становлять авангард у боротьбі з сексизмом. В багатьох західних країнах сексизм є предметом для законодавства і [[Соціологічне дослідження|соціальних досліджень]], зокрема [[Гендерні студії|гендерних студій]]. КритикиКритикині та критики сексизму зазначають, що він залишаєтьсялишається наявним навіть тоді, коли проводиться [[позитивна дискримінація]] статі, наприклад, тим,при щореалізації здійснюються законизаконів про збільшеннязалучення в певну область частки однієї статі на шкоду іншої.

[[Концепт]] «сексизм» має власних змістовних попередниківпопередниць. Ними він не використовувався самостійно, але був добре зіставний із їхньою теоретичною позицією. В 1907 році [[Суфражизм|суфражисткою]] Кете Шмірмахер в газетній статті щодо реформи [[Сексуальна етика|сексуальної етики]] були продіагностовні «статеві упередження в мові». Вона окреслила їх як ''«сексуалізм»''.<ref>Käthe Schirmacher: [http://web.archive.org/web/20070929012808/http://www.frauenmediaturm.de/1138.html ''Der Sexualismus in der Sprache.''] In: Helene Stöcker (Hrsg.): ''Mutterschutz, Zeitschrift zur Reform der sexuellen Ethik.'' 1907.</ref> Схожу аргументацію використала письменниця [[Сімона де Бовуар]] в своєму творі «[[Інша стать]]», щоопублікованому був опублікований ув [[1949]].<ref>Simone de Beauvoir: ''Das andere Geschlecht. Sitte und Sexus der Frau.'' Reinbek bei Hamburg 1968.</ref> В ньому де Бовуар обстоювала поняття «стать» як, швидше, [[соціальний конструкт]] і обґрунтувувала центральну феміністичну теорему: «жінкою» не народжуються, алеа [[Соціалізація|соціалізуються]].

Власне, поняття «сексизм» вперше виринає в англійській мові в середині шістдесятих. Ним описують натуралізацію суспільних процесів ([[біологізм]])&nbsp;— принцип дії, на який націлене поняття [[Расизм|расизму]] (до ньогоякого і примикає в середовищі американського правозахисного руху 1960-х сексизм).<ref>Nora Räthzel: ''Rassismustheorien: Geschlechterverhältnisse und Feminismus.'' In: Ruth Becker, Beate Kortendieck (Hrsg.): ''Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie.'' VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2004.</ref> При цьому сексизмом означувались не лише індивідуальні упередження, але й також [[Соціальний інститут|інституціоналізовані]] дискримінації.<ref>Herrad Schenk: ''Geschlechterrollenwandel und Sexismus. Zur Sozialpsychologie geschlechtspezifischen Verhaltens.'' Beltz Verlag, Weinheim/ Basel 1979, S. 128f.</ref> Перші ж наукові спроби викладення сексизму відбулись на початку 1970-х також в США.

В 1980-х в дискусіях щодо сексизму посилились обговоренням його узгодженості з іншими формами гноблення, такими як [[расизм]]<ref>Angela Davis: ''Rassismus und Sexismus. Schwarze Frauen und Klassenkampf in den USA.'' Elefantenpress, Berlin 1982.</ref> і [[класизм]]<ref>Anja Meulenbelt: ''Scheidelinien. Über Sexismus, Rassismus und Klassismus.'' Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1998.</ref>. В ході цієї дискусії щодо відношень пригноблення виокремились поняття упереджень і, власне, гніту. Сьогодні в [[ІнтерсекційністьІнтерсекційний фемінізм|інтерсекційних дослідженнях]] недослідженнях ен такстільки дивляться на пригноблення за однієїоднією ознакою (наприклад, за ознакою класової належності), як досліджують те, як різні вектори пригноблення впливають один на одного і взаємоконструюють певні категорії, за якими і відбувається дискримінація. Наприклад, білі жінки є більш привілейованою групою, аніж чорні жінки, але менш привілейованою, аніж білі чоловіки.<ref>Kimberle Crenshaw: [http://web.archive.org/web/20130415065024/http://www.peopleofcolororganize.com/wp-content/uploads/pdf/mapping-margins.pdf ''Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence Against Women of Color.''] 1994.</ref>

== Підходи до визначення ==

* Так, в [[Психологія|психології]] сексизм визначається як «стереотипне приписування ознак». На інтерперсональному (міжособистісному) рівні також звертається увага на дискримінуюче приписування ролей з боку чоловіків.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf <!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> ''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).''] (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>

* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]], наприклад, сексизм визначають набагато обширніше. Адже квір-теорія звертає увагу на [[гетеронормативність]] сучасного суспільства, вказуючи, що від усіх людей очікується бути [[Гетеросексуальність|гетеросексуальними]] та [[ЦісгендерЦис-гендерність|цісгендернимицис-гендерними]] (тобто аби [[стать]] і [[гендерна ідентичність]] збігалися). Відповідно, [[ЛГБТ|ЛГБТКІ+]] та [[Квір|квіри]] не вписуються у норму відподвідно до своєї статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]], є дискримінованими.<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?'']</ref>

* В соціологічних дослідженнях, навпаки, більше наголошується на [[Соціальна структура|структурних аспектах]] сексизму. Тут це означає, що сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка розглядаються як [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють чоловіків і підкорюють жінок. Через це знижується цінність поведінки жінок та для чоловіків і жінок фіксуються певні [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]]. Такийдля чоловіків і жінок. підхідПідхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] (тут - [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархат]]) та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]], [[гандікапізм]] чи [[специфізм]].<ref>Gleichstellungsseite der Alice-Salomon-Fachhochschule: [http://www.asfh-berlin.de/index.php?id=619 ''Was ist Sexismus?'']</ref>

Філософія сексистського відношення засновується на тому, що людські істоти можуть бути пояснені і оцінені на основі ключових характеристик [[Соціальна група|груп]], до яких вони належать, в даному випадку до- груп чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок, і не враховує людей, які [[Агендерність|ніяк себе не ідентифікують]] або [[Бігендер|ідентифікують до обох груп]].

| [[андрогінофобія]]

| [[ЛГБТ|ЛГБТІ]]

| [[трансфобія]]

| [[квірфобія]]

| [[ЛГБТ|ЛГБТК+]]

[[Файл:Bettie Page driving.jpg|thumb|300px|Журнал з 1952&nbsp;р. стереотипно описує жінку-водіяводійку.]]

Гендерні стереотипи є широко розповсюдженими переконаннями про характеристикухарактеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Гендерні стереотипи є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вести себе». ЧлениПредставники і представниці будь-якоїякого статігендеру, які відхиляються від розпорядчих гендерних стереотипів, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «с*ками», в той час чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки» або «баби».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination'']. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>

[[Емпіричні дослідження]] показаливиявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими, ніж жінки в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той час як жінки кращі в інших (приміром, задачі поз вихованнювиховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Наприклад, Фіске та її колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|Сполучених ШтатівСША]], і виявили, що члени цих вибіроклюди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенції.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>

Гендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упередженніупереджені [[Самооцінка|самооцінки]]<nowiki/>» мають далекосяжні наслідки, оскільки вони можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [http://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>

Гендерні стереотипи іноді створюються і застосовуються в ранньому віці. Були розглянуті різні заходи, в тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами ву цьому віцідітей. Одне із досліджень було зроблене А. Вінгом. В ньому діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це зі ситуацією у світі в цілому. Це був доказ того, що дитячий розгляд «різного лікуваннявідношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм викоремити ці стереотипи і закликав їх до того, щоб кинути їм виклик.

== Вияви сексизму ==

Сексизм може приймати різні форми, іноді досить тонкі або [[Підсвідомість|підсвідомі]]. Наприклад, Смітсонівський музей американського мистецтва звітує в своєму дослідженні американського цивільного мистецтва (2011) про те, що існує 4799 [[Пам'ятник|публічних пам'ятників]] в США, які зображують чоловіків&nbsp;— і лише 394, які зображують жінок (що у 12 разів менше).

* Нижча оплата праці людей певної статі, як правило&nbsp;— жінок.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в більш низькійнижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1"/><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.| publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B18fWJW|archivedate=2011-08-24}} {{dead link |date=june 2010 }}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жіночої статі становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76 відсотків від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (можна відзначити, що згідно з тими ж даними, середньорічні доходи жінок лише трохи більше, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Негр|чорношкірих]]<ref name=autogenerated1 />, див. також [[расизм]]).

* Більш високий [[пенсійний вік]] для чоловіків у багатьох країнах при меншій в [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]]., тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.

* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації]], бідності і стрибкамстрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь| publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B1DdVNW|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.| publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B1E7U1h|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>

{{main|Гендерно-нейтральна мова, Феміністична мовна реформа}}

* Соціальні дослідження показали, що якв загальніякості займенникизагальних займенників для опису всіх людей використовується непропорційно велике число чоловічих образівформ і дуже щодомало жіночих аналогів. Цим виключаються позиції жінок в гендерно неспецифічних випадках.<ref>[http://www.jstor.org/pss/27784423 ''Is the generic pronoun he still comprehended as excluding women?''] American Journal of Psychology, Vol. 122, No. 4, pp. 483—496.</ref>

* Різна тривалість терміну служби призовників жіночоїжінок та чоловічої статічоловіків у разі призову, обов'язкового незалежно від статі.

* Більш негативне ставлення в суспільстві до чоловічої [[Гомосексуальність|гомосексуальності]], ніж до лесбіянствалесбійства.<ref>[http://www.bagnet.org/news/fine-life/1plus1/2011-02-07/105693 Гетеросексуалы не любят геев из-за сексуальной необразованности и скрытых наклонностей]</ref><ref>[http://www.gayrussia.eu/world/643/ Мужчины более склонны прощать возлюбленным измену с женщиной, чем с другим мужчиной]</ref> У деяких країнах ([[Зімбабве]], [[Замбія]] та інші), де гомосексуальні контакти караються кримінально, під відповідну статтю потрапляють лише чоловіки. Аналогічна ситуація мала місце в [[Третій Рейх|Нацистській Німеччини]] («Параграф 175») і в [[СРСР]] («Стаття 121»).<ref>[http://tumbalalaika.memo.ru/articles/artn13/n13_06-2p9.htm Лесбиянки&nbsp;— жертвы Холокоста]</ref>

* [[Сексуальна об'єктивація]] жінок у рекламі, маркетингу та медіа. Поширене в рекламі використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів). Деякі соціальніСоціальні експерти вважають, що така реклама через свою невідповідність реальному життю формує у їх [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]].<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]</ref>.

* З іншого боку, з подібними рекламними образами часто пов'язаний ідеал [[Мачизм|чоловіка-мачо]]. Поширюючи його, реклама пропагує цілий світогляд і стиль життя та пропонує характерні взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно-знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовханимивиштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>

* Критики примусової заборони сексистської реклами зазначають, що для ефектичної боротьби з нею потрібний, насамперед, достатньо високий рівень культури в суспільстві, який робив би невигідним для рекламістіввиробників використовуватита подібнізамовників реклами використовувати сексистські образи, суспільно тавруючи їх як «антирекламу».<ref>http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171</ref>

* Непропорційне представлення жінок і чоловіків у владі. Так, наприклад, в США, на [[Конгрес США|конгресі]] 109-го скликання серед членів парламенту жінок було лише 82, зокрема жінки-[[сенатор]]и&nbsp;— 14 осіб (14&nbsp;% від загальної кількості), а серед членів [[Палата представників США|Палати представників]] жінки становлять 68 осіб (15,6&nbsp;%).<ref name=autogenerated1>[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>

* Відсутність ву деяких країнах [[ВиборчеЖіноче виборче право|виборчого права]] у жінок]].

* Статева належність як один із нормативів або як неформальна вимога для можливості вступу до навчального закладу. Зокрема це стосується військових навчальних закладів<ref>[http://www.9maya.ru/2009/05/12/pravila-postupleniya-v-voennye-uchilishha.html Инструкция по организации и проведению приёма в суворовские военные, нахимовские военно-морские, военно-музыкальные училища и кадетские (морские кадетские, музыкальные кадетские) корпуса (в ред. Приказов Министра обороны РФ от 05.01.2002 N 13, от 22.09.2003 N 337)]</ref> або навчаннюнавчання професійпрофесіям, які традиційно вважаються «жіночими».

* Офіційна або неформальна залежність навчальної програми від статі в межах окремих навчальних закладів (роздільне відвідування уроів залежно від статі (наприклад, трудове виховання), відмінності в програмах та нормативах (фізичне виховання)).