'''Балтаза́р Кастільо́неКастільйо́не''' ({{lang-it|Baldassare Castiglione}}; 1478—1529) — [[Італія|італійський]] письменник. Автор [[трактат]]у «Придворний» ({{lang-it|Il Cortegiano}}), одного з найзнаменитіших творів італійського [[Відродження]]. Граф Новілари.
== Життєпис ==
Балтазар КастільонеКастільйоне народився поблизу [[Мантуя|Мантуї]]. У січні 1491 року, під час урочистостей з нагоди одруження Беатріче д'Есте і [[Людовіко Сфорца]], був представлений Ізабеллі [[Дім Есте|д'Есте]], молодій дружині мантуанського маркіза Франческо Гонзага. Отримав гуманістичнугуманітарну освіту в Мілані. З 1501 року виконував дипломатичні місії при різних італійських дворах. У 1503 році вперше побував в Римі; в складі почту герцога Мантуанського бивсябрав участь у [[Італійські війни|франко-італійських війнах]]; у жовтні того ж року брав участь у [[Битва при Гарільяно (1503)|битві при Гарільяно]]. З 1504 року — на службі у герцога Урбинського, що відправив КастільонеКастільйоне з місіями до Англії (1506) і Франції (1507).
Головний твір КастільонеКастільйоне — книга діалогів «Придворний» ({{lang-it|Il Cortegiano}}), що відтворює тип ідеального придворного і картину вишуканих звичаїв, різних інтелектуальних розваг, в тому числі, дотепних бесід, італійського суспільства часів [[Відродження]]. Початок роботи датують 1514 роком; перша редакція твору (з присвятою Франциску I) була закінчена в 1516 році. Останню (третю) редакцію (без посвяти) датують 1524 роком; вона була надрукована в Венеції в 1528 році в друкарні спадкоємців [[Мануцій Альд|Альда Мануція]] і пізніше перекладена багатьма мовами: іспанський переклад вийшов в 1534-м, французький в 1537-м, англійський — в 1561 році. КастільонеКастільйоне є також автором латинських і італійських віршів «на випадок». Серед них виділяються звернена до дружини поета елегія, еклога «Тірсіс» (1506), латинське віршоване послання до англійського короля [[Генріх VII|Генріха VII]] (+1508).
