Ясон (Смогожевський): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 55:
 
== Життєпис ==
Народився в Сілезії.<ref>Петро Біляньский // [http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/doccontent?id=4133 ІІІ. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8].&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: друкарня Йосифа Степка, 1908.&nbsp;— С. 14.</ref> Батько&nbsp;— Кароль Владислав Смогожевський (?—6.09.1729), матір&nbsp;— дружина батька Розалія з [[Тишкевичі]]в, дочка [[слонім]]ського [[підкоморій|підкоморія]] Домініка Олександра Тишкевича. Походив із польської шляхетської родини латинського обряду зі Смогожева (Смогожова) (Нижня Силезія, Польща), що володіла маєтками у [[Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)|Волковиському повіті]], де й народився майбутній владика. Охрещений за латинським обрядом 25 грудня 1715 року, хресне ім'я невідоме.<ref name="З6">''Zięba, Andrzej A.'' Smogorzewski Jason h. Junosza…&nbsp;— Ss. 216.</ref>
 
У [[1731]]&nbsp;р. вступив до [[василіяни|ордену Василіян]] в [[Битень|Битені]], змінивши обряд з римського на греко-католицький, і прийняв чернече ім'я [[Ясон]]. З [[1734]] року студіював богослов'я (теологію) в [[Грецька колегія святого Атанасія|Грецькій колегії св. Атанасія]] в [[Рим]]і, після висвячення (3 липня [[1740]], з рук єпископа Д. Родіно<ref name="З6"/>) повернувся назад. Був у монастирях василіян у [[Супрасльський Благовіщенський монастир|Супраслі]] та Варшаві (скерований туди [[Атанасій (Шептицький)|Атанасієм Шептицьким]] в середині 1743 року, очевидно, як ігумен<ref name="З6"/>), проповідником у [[Полоцьк]]у.
 
У [[1747]] роціроку став генеральним офіціалом брацлавським та вікарієм Київської митрополії, згодом генеральний [[вікарій]] полоцького архієпископа Флоріяна Гребницького. З [[1752]] по [[1758]] знову перебував у Римі, як представник Київського митрополита [[Флоріян (Гребницький)|Флоріяна Гребницького]]. Там же, в [[1758]] році, був висвячений на єпископа [[Вітебськ]]ого&nbsp;— вікарія Полоцької єпархії. Зайнявся відбудовою полоцької [[Софійський собор (Полоцьк)|Софійської катедри]].
 
У [[1762]]–[[1780]]&nbsp;— архієпископ Полоцький (по першому розборі Польщі його єпархія опинилася у межах Російської Імперії), пізніше [[Греко-католицизм|греко-католицький]] митрополит Київський та Галицький. В [[1764]] був електором [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава ІІ Августа Понятовського]] від [[Полоцьке воєводство|полоцького воєводства]]. Перебуваючи на полоцькій кафедрі боровся з наростаючим впливом православ'я. Під час [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]] (1768—1772) був на боці королівської партії в Полоцькім воєводстві.
 
Після [[Перший поділ Польщі|Першого поділу Польщі]] (1772), оскільки більшість його Полоцької єпархії опинилася у складі [[Російська імперія|Російської імперії]], склав присягу (16 вересня) [[Катерина II|Катерині ІІ]], одночасно запевняючи у своїй лояльності короля [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава ІІ Августа Понятовського]]. Після присяги отримав 2 деканати митрополичої єпархії (Гомельський і Рогачівський, 1773) і Смоленську єпархію (1778), що поставило під його владу всі греко-католицькі парафії, що входили до складу Російської імперії. Обороняв позиції греко-католицької церкви як від спроб переведення своїх вірних у [[православ'я]], так і в [[католицтво]]. Прагнув обмежити у своїй єпархії діяльність православного єпископа [[Віктор (Садковський)|Віктора Садковського]], повернути назад ті парафії, котрі прийняли православ'я, заборонити священикам з Росії працювати у парафіях.
Рядок 67:
[[1774]] року домігся від [[Римська курія|римської курії]] підтвердження давньої постанови ([[1624]]) про заборону греко-католикам переходити на латинський обряд. Того ж року підготував проект єпархіальної семінарії в селі Струнь біля Полоцька (відкрилася [[1806]]). Заохочував розвиток василіянських шкіл. З причини спротиву діям влади Російської імперії в релігійній сфері [[2 липня]] [[1780]] Катерина II позбавила його російського підданства. Змушений був виїхати до Речі Посполитої, жив у своїй резиденції в Радомишлі. Після того, як 1781 був обраний Київським митрополитом (греко-католицьким), нерідко мав конфлікти з російським послом у Польщі, оскільки активно боровся зі зростальним впливом православ'я серед греко-католиків. Розпочав будівництво в [[Радомишль|Радомишлі]] греко-католицького митрополичого центру, до якого входили катедральний храм Св. Трійці, митрополичий палац, бібліотека, духовна семінарія і парк. Заснував семінарії в Радомишлі та [[Житомир]]і.
 
У приватному житті, більше використовував у спілкуванні польську мову. З [[1788]] домагався місця в польському сенаті для Київських греко-католицьких митрополитів Київських, але цьому намаганню перешкодила його смерть. Працю Ясона Смогожевського ускладнював поділ Київської митрополії поміж 3трьома державами (Польщею, Росією і Австрією); осідком Смогожевського було с. Струнь біля [[Полоцьк]]а, потім м. [[Радомишль]].
 
Помер у [[Варшава|Варшаві]].