Дейв Дебушер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{в роботі}}
{{Гравець НБА
| Ім'я = Дейв Дебушер
Рядок 18 ⟶ 17:
| Школа = Католицька школа Остіна<br/>([[Детройт]], [[Мічиган]])
| Коледж = [[Детройт Тайтенс (баскетбол)|Детройт]] (1959–1962)
| Драфт = раунд / [[Територіальний вибір НБА|Територіальний]] 1 номер
| Рік драфту = 1962
| Команда драфту = «[[Детройт Пістонс]]»
Рядок 44 ⟶ 43:
'''Девід Альберт Дебушер''' ({{lang-en|David Albert DeBusschere}}, [[16 жовтня]] [[1940]], [[Детройт]] — [[14 травня]] [[2003]], [[Нью-Йорк]]) — американський професіональний [[баскетбол]]іст, що грав на позиціях легкого форварда і важкого форварда за декілька команд [[Національна баскетбольна асоціація|НБА]], зокрема за «[[Нью-Йорк Нікс]]», яка навіки закріпила за ним ігровий №22. Дворазовий [[Список чемпіонів НБА|чемпіон НБА]]. Згодом — баскетбольний тренер.
 
Введений1983 року введений до [[Баскетбольна Зала слави|Баскетбольної Зали слави]] (як гравець). Був1996 року був названий одним з [[50 найвизначніших гравців в історії НБА]].
 
==Баскетбольна кар'єра==
Починав грати у баскетбол у команді Католицької школи Остіна ([[Детройт]], [[Мічиган]]). Привів команду до чемпіонства штату Мічиган, перемігши у фіналі команду Старшої школи Бентон Гарборо з [[Чет Вокер|Четом Вокером]] на чолі. На університетському рівні грав за команду [[Детройт Тайтенс (баскетбол)|Детройт]] (1959–1962). Паралельно також виступав за [[бейсбол]]ьну команду університету, де був [[пітчер]]ом.
 
1962 року був обраний як територіальний вибір [[Драфт НБА 1962|драфту НБА]] командою «[[Детройт Пістонс]]». Захищав кольори команди з [[Детройт]]а протягом наступних 6 сезонів. У дебютному сезоні набирав 12,7 очок та 8,7 підбирань за гру, за що був включений до [[Збірна новачків НБА|першої збірної новачків НБА]]. У сезоні 1964-1965 був призначений граючим тренером команди, ставши таким чином наймолодшим головним тренером в історії НБА. Команда з Дебушером на чолі не змогла добитися значних успіхів, тому 1967 року знову став повноцінним гравцем команди.
1962 року був обраний у -му раунді [[Драфт НБА 1962|драфту НБА]] під загальним [[NBA territorial pick|Territorial]]-м номером командою «Детройт Пістонс».
 
Другою і останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «[[Нью-Йорк Нікс]]», до складу якої він приєднався 1968 року і куди був обміняний на [[Волт Белламі|Волта Белламі]] та [[Говард Комайвз|Говарда Комайвза]]. Відіграв за «Нікс» 6 сезонів. Його партнерами по команді були такі гравці як [[Вілліс Рід]], [[Білл Бредлі]] та [[Волт Фрезьєр]]. 1970 року «Нью-Йорк» переміг у [[Фінал НБА 1970|фіналі НБА]] «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]» та став чемпіоном. Згодом до команди приєднався [[Ерл Монро]], який допоміг «Нікс» стати чемпіонами 1973 року.
Професійну кар'єру розпочав 1962 року виступами за тих же «[[Детройт Пістонс]]», захищав кольори команди з [[Детройт]]а протягом наступних 6 сезонів.
 
Другою і останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «[[Нью-Йорк Нікс]]», до складу якої він приєднався 1968 року і за яку відіграв 6 сезонів.
 
== Бейсбольна кар'єра ==
1962 року підписав контракт з клубом «[[Чикаго Вайт Сокс]]», де був пітчером. Зігравши за клуб всього три сезони, вирішив залишити цей спорт і сконцентруватися на своїй баскетбольній кар'єрі, де також планував бути тренером.
 
Він є одним з тринадцяти спортсменів, які виступали в НБА (або АБА) та [[Major League Baseball|МЛБ]], серед яких також були [[Марк Гендріксон]], [[Денні Ейндж]], [[Джин Конлі]], [[Рон Рід]], [[Дік Гроут]], [[Стів Гамільтон]], [[Коттон Неш]], [[Френк Баумгольц]], [[Дік Ріккетс]], [[Гоуі Шульц]], [[Джонні Джі]] та [[Чак Коннорс]].
Він є одним з
 
== Життя після ігрової кар'єри ==
Після завершення спортивної кар'єри працював у структурі клубу «[[Бруклін Нетс|Нью-Йорк Нетс]]». У останньому 1975-1976 сезоні АБА був її комісіонером. Відіграв значну роль у злитті НБА та АБА. Протягом 1980-х років працював асистентом головного тренера «Нью-Йорк Нікс», а потім директором з баскетбольних операцій цього ж клубу. Саме він задрафтував майбутню легенду франшизи [[Патрік Юінг|Патріка Юінга]].
 
1979 року разом з партнерами придбав журнал «[[Ринг (журнал)|Ринг]]».
 
Помер 2003 року від [[Інфаркт міокарда|інфаркту міокарда]].
 
== Статистика виступів в НБА==
Рядок 169 ⟶ 173:
|96 ||– ||38.4 ||.416 ||– ||.698 ||12.0 ||2.6 ||0.6 ||0.3 ||16.0
{{S-end}}
 
==Тренерська робота==
1964 року став головним тренером команди «Детройт Пістонс», в якій пропрацював до 1967 року.
 
==Посилання==
* [http://www.nba.com/history/players/debusschere_summary.html Огляд кар'єри на NBA.com]
* [https://www.baseball-reference.com/players/d/debusda01.shtml Статистика гравця]
* {{Find a Grave|7441173}}
 
{{Драфт НБА 1962}}