Диптих (релігія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ahonc (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Інші значення|Диптих}}
'''Диптих''' (гр. δίπτυχον -''складений удвічі'' від ''δίς -'' двічі і ''πτύσσω -'' складываю) — список імен, які поминаються під час [[Літургія|літургії]] в [[Християнська церква|християнської Церкви]].
== Історія ==
Спочатку термін позначав таблички, що вживалися греками і римлянами для запису (записні книжки), що являли собою дві дерев'яні, кістяні або металеві дощечки, з'єднані одина з одною; для записів призначалися внутрішні сторони, зовнішні ж сторони могли покриватися різного роду прикрасами. Подібні книжки могли містити додаткові аркуші й тоді звались [[триптих]]ами (τρίπτυχα), [[пентаптих]]ами (πεντάπτυχα) і т. д. або взагалі [[поліптих]]ами (πολύπτυχα).
Такі вироби були відомі у греків і римлян з давніх-давен, але назва «Диптих» або «триптих» вони отримали тільки за часів імп. св. [[Костянтин Великий|Костянтина I Великого]] (раніше вони називалися на гр. Πίνακες, на латин.- tabulae, codices, codicilli і ін.). Поверхні Диптихів представляли собою чисте поле, вкрите воском, на них зручно було писати або дряпати сталевий загостреною паличкою - стилусом. Зовнішня сторона Диптиха іноді декорувалася. Подібні Диптихи вживалися стародавніми греками і римлянами як записники<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.pravenc.ru/text/178531.html|title=ДИПТИХ|website=www.pravenc.ru|accessdate=2018-05-02}}</ref>.
== Консульські диптихи ==
Особливим видом були так звані консульські Диптихи, що виготовлялися з нагоди призначення в Візантійської імперії чергових (ординарних) [[Консул (Стародавній Рим)|консулів]]; вони містили тексти послань, які могли наноситися на покриті воском внутрішні поверхні стулок або на вкладені між ними листки писального матеріалу. Їх адресатами виступали офіційні особи - вищі [[Чиновник|сановники]] і посадові особи імперії, а також, за свідченням Аполлінарія Сидонія<ref>Sidon. Apol. Ep. 3. 6. 5-6</ref>, друзі і родичі консула. Найраніший з числа збережених Диптихів - консула Фелікса, датований [[428]] р<ref name=":0" />.
== Літургічні поминальні диптихи ==
З V ст. слово «Диптих» вживалося в Церкві не тільки по відношенню до виробів певного виду, але і для позначення на них списків імен живих і покійних, призначених для поминання церковного. Потім Диптихами стали називатися поминальні списки незалежно від їх виду і використаного для їх запису матеріалу. У джерелах зустрічаються різні їх найменування - ἐκκλησιαστικο δίθυροι, εὐχαί, κατάλοΥοι, δέλτοι, πτύχα<ref name=":0" />.
У стародавній Церкві існували Диптихи різних видів:
1) [[Мартиролог|мартирологи]] - списки мучеників та ін. святих;
2) хрещальні, в яких вносилися імена новохрещених;
3) списки християн, куди зазвичай поміщалися імена місцевого єпископа та інших архієреїв, а також кліриків та ін. членів громади;
4) списки покійних християн, що містили імена місцевих єпископів, а також та сусідніх, особливо прилеглих, єпархій, пресвітерів, дияконів і всіх взагалі кліриків місцевої громади, православних імператорів, мирян, які залишили по собі добру пам'ять;
5) єпископські списки, куди вносилися імена лише єпископів, окремо живих і покійних. Такі Диптихи читалися за Божественною літургією. Включення в Диптих імені клірика або мирянина було знаком церковного визнання його христ. чеснот; виключення з Диптиха через прихильності до єресі, розколу та інших церковних злочинів або особливо тяжких гріхопадінь ставало актом, подібним до відлучення від Церкви. Виключення з Диптиха покійних могло бути скоєно лише на підставі виявлених вже після смерті, але раніше невідомих церковних злочинів<ref name=":0" />.
У церковному вжитку диптихами позначалися таблички, що містилися в кожній церкві, на яких записувалися ті імена, що їх промовляли з [[амвон]]у під час [[Євхаристія|Євхаристії]]. Ці таблички містили імена тих, що приносили дари, ряду інших членів громади, чільного [[єпископ]]а і деяких інших [[архієрей|архієреїв]], імена [[святий|святих]], [[мученик]]ів та [[сповідник (релігія)|сповідників]] і, нарешті, імена праведно померлих членів певної громади.
Рядок 31 ⟶ 51:
Згодом із цього числа випав Рим ([[1054]]), але додалися [[Патріарх Болгарський, Митрополит Софійський|Болгарський]], [[Патріарх Сербський|Сербський]] та інші патріархати. Всього у сучасному диптиху згадуються 15 автокефальних помісних церков: [[Константинопольська православна церква|Константинопольська]], [[Александрійська православна церква|Александрійська]], [[Антіохійська православна церква|Антіохійська]], [[Єрусалимська православна церква|Єрусалимська]], [[Російська православна церква|Російська]] (Руська), [[Грузинська православна церква|Грузинська]], [[Сербська православна церква|Сербська]], [[Румунська православна церква|Румунська]], [[Болгарська православна церква|Болгарська]], [[Кіпрська православна церква|Кіпрська]], [[Елладська православна церква|Елладська]], [[Албанська православна церква|Албанська]], [[Польська православна церква|Польська]], [[Чехословацька православна церква|Чеська і Словацька]], [[Американська православна церква|Американська]].
== Примітки ==
<references />
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Православ'я]]
| |||