Підзамче (станція): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 70:
Регулярний рух потягів у напрямку [[Броди|Бродів]], [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочева]] та кордону з [[Російська імперія|Російською імперією]] розпочався [[12 липня]] [[1869]] року<ref>{{книга |автор = Котлобулатова&nbsp;І.|частина = [[Енциклопедія Львова]]|заголовок = Залізничні вокзали|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2008|том = 2|сторінки = 381-382|сторінок = 608|серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = }}</ref>.
 
Від [[1870]] року розпочався рух у напрямку [[Тернопіль (станція)|Тернополя]], а у [[1871]] році розпочався рух потягів до [[Підволочиськ (станція)|Підволочиська]]. 1897 року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. 1907 року відбулося капітальне розширення станції за проектом тодішнього директора залізниці у Львові С.&nbsp;Рибицького. Під час реконструкції станції над сучасною [[Вулиця Опришківська (Львів)|вул. Опришківською]] фірмою [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]] за проектом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, котрий зберігся до наших днів.<ref>{{книга |автор = [[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.]]|частина = Статті (1996—2007)|заголовок = З минулого станції Підзамче|оригінал = |посилання = http://explorer.lviv.ua/uploads/Grankin_statti.pdf|відповідальний =|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010|том = |сторінки = 10-13,11|сторінок = 320|серія = |isbn =978-966-7022-84-6|тираж =300}}</ref>.
 
[[Файл:Підзамче.jpg|міні|праворуч|200пкс|Перша споруда вокзалу]]
З [[1909]] року потяги почали курсувати також у напрямку [[Підгайці]]в через [[Перемишляни]] та [[Бережани]], пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року гітлерівці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії [[Російська колія|1520 мм]]. Залізнична лінія, яка раніше йшла до [[Підгайці]]в, заразнині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється.
 
Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього Папарівського цвинтаря. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі [[неоренесанс]]у. У [[1890-ті|1890-х]] і у [[1908]]—[[1909]] роках роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним [[ризаліт]]ом за проектом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького<ref>{{книга |автор = |частина = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.|заголовок = Архітектура початку ХХ століття (1900-1918)|оригінал = |посилання = |відповідальний = Під ред. [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльова&nbsp;Ю.&nbsp;О]]|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 457-458|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-778|тираж = }}</ref>.
 
Під час [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни 1918—1919 років]] навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Його відбудова завершилася лише у [[1947]] році. Подальші перебудови ву [[1950-ті|1950-х]] і [[2000-ні|2000-х]] роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старого будинку вокзалу розташувалися залізничні служби<ref>{{книга |автор = [[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.]]|частина = Статті (1996—2007)|заголовок = З минулого станції Підзамче|оригінал = |посилання = http://explorer.lviv.ua/uploads/Grankin_statti.pdf|відповідальний =|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010|том = |сторінки = 12|сторінок = 320|серія = |isbn =978-966-7022-84-6|тираж =300}}</ref>.
 
У [[1966]] році станцію [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]] [[Змінний струм|змінним струмом]] у складі ділянки [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]].