Полейовський Петро: відмінності між версіями

▲[[23 жовтня]] [[1765]]<ref name="П2">''Hornung Z.'' Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780)…&nbsp;— S. 292.</ref> року за сприяння Вацлава Сераковського<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0180?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 179. {{ref-pl}}</ref> отримав титул королівського архітектора, що звільняло його від цехової залежності. Проживав у Львові на [[Вулиця Вірменська (Львів)|вулиці Вірменській]]. Спочатку в будинку №&nbsp;14 разом зі скульптором Антоном Осинським&nbsp;— [[швагер|шваґром]], чоловіком сестри Розалії<ref name="П1"/>&nbsp;— потім у власноруч збудованому під №&nbsp;13. [[1769]] року взяв у [[Церква Стрітення Господнього (Львів)|монастиря кармеліток босих]] земельну ділянку у спадкову оренду на 150 років (на розі нинішніх вулиць [[Вулиця Винниченка (Львів)|Винниченка]] і [[Вулиця Лисенка (Львів)|Лисенка]]).<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' До історії будинків Наукового товариства ім. Шевченка // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» &nbsp;— Вип.&nbsp;14, 2004.&nbsp;— С. 166.&nbsp;— ISBN 966-95066-4-13.</ref>

▲=== Проекти ===

▲* [[Костел францисканців (Перемишль)|Костел]] францисканського монастиря в [[Перемишль|Перемишлі]] за власним проектом, виконаним [[1753]] року. Розробив також проект головного вівтаря ({{джерело|реалізований його братом [[Полейовський Матвій|Матвієм}]]}}), можливо також був автором проектів решти внутрішнього оздоблення.

▲* Двоярусна стінна дзвіниця на три дзвони при [[Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії (Наварія)|парафіяльному костелі]] в селі [[Наварія (село)|Наварія]] ([[1766]]).

▲* Керівництво перебудовою [[Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії|Латинського кафедрального собору]] у Львові у [[1765]]–[[1771]] роках. Готичний купол вежі замінено на бароковий, до презбітеря зроблено дві двоповерхові прибудови: одна використовувалась як захристія і бібліотека, друга&nbsp;— як особисті покої архієпископа. До західного фасаду прибудовано вівтар. Полейовський також повністю керував новим мистецьким оздобленням&nbsp;— виконав проекти вівтарів, лав для райців і лавників міста.

▲* Консультації при будівництві [[Успенський собор Почаївської лаври|Успенського собору Почаївської лаври]]. Початковий проект виконано [[1771]] року [[Ян Готфрід Гофман|Яном Ґотфрідом Гофманом]], який і провадив будівництво за умовами укладеного [[20 лютого]] [[1771]] року контракту. Навесні<ref name="П2"/> [[1775]] року для ревізії виконаних робіт і корекції проектів було запрошено П. Полейовського. [[20 квітня]] [[1775]]<ref name="П2"/> року він склав письмовий звіт про обстеження, що складався із 7 пунктів. Власне за його рекомендацією у бічних каплицях влаштовано коробові склепіння, дві вежі було дещо «розвернуто» відносно лінії головного фасаду, як у [[Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Городенка)|городенківському костелі]] [[Бернард Меретин|Бернарда Меретина]]. У деяких моментах корективи відображали нові тенденції, характерні для раннього [[класицизм]]у. Будівництвом за новими планами займався вже інший львівський архітектор&nbsp;— [[Франциск Ксаверій Кульчицький]]. П. Полейовський міг також бути автором проекту вівтаря, виконаного вже після його смерті братом Матвієм. Донині вівтар не зберігся і про його вигляд можна судити лише з гравюр та однієї акварелі, виконаної [[1846]] року [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]] (див. ''[[Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)]]'').

▲* Бароковий [[фронтон]] львівського [[Костел святого Антонія (Львів)|костелу святого Антонія]].

▲* Головний вівтар [[костел єзуїтів (Перемишль)|костелу єзуїтів]] у [[Перемишль|Перемишлі]].

▲* Проект [[1776]] року на перебудову [[Низький замок|Низького замку]] на ряд приміщень для австрійських губерніяльних установ. У комплексі була передбачена вежа з годинником, увінчана алегоричними статуями Галичини і Володимирії. Посеред утвореної будівлями площі мала стояти колона зі статуєю Йосифа II. Не реалізовано.<ref>''Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.'' Будівельний рух у Львові другої половини XVIII&nbsp;ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка&nbsp;— Т. 241 (CCXLI), 2001.&nbsp;— С. 124.</ref>

▲==== Житлові будинки ====

▲* Дім Михайла Жевуського на [[Кам'яниця Убальдіні|Площі Ринок, 3]] ([[1770]]–[[1772]], скульптурне оздоблення [[Франциск Оленський|Франциска Оленського]]).

▲* Дім аптекаря Карла Шерфа і військового провізора Франца Вільгельма Наторпа на [[Вулиця Друкарська (Львів)|вулиці Друкарській]], 2 на місці двох менших кам'яниць: Галюсівської і Котонівської ([[1775]]);

▲* [[Будинок на вулиці Краківській, 17 (Львів)|Дім Йосифа Подлевського на вулиці Краківській, 17]] ([[1768]]–[[1773]], виконував [[Дубльовський Йосиф|Йосиф Дубльовський]]).

▲* [[Будинок на вулиці Краківській, 24 (Львів)|Двоповерховий дім на вулиці Краківській, 24]] ([[1774]], зберігся оригінальний проект, однак невідомо чи реалізований).

▲* Палац Маріанни Секежинської в районі нинішньої [[Вулиця Кривоноса (Львів)|вулиці Кривоноса]] ([[1774]], завершував будівництво Франциск Кульчицький).

▲* Власний дім на [[Вулиця Вірменська (Львів)|вулиці Вірменській]], 13 у Львові, збудований із двох старших кам'яниць між [[1773]] і [[1776]] роками, роботи провадив Йосиф Дубльовський. У червні [[1778]] згорів, руїни [[1780]] року продані вдовою графу Йозефу Міру і [[1783]] перебудовані за проектом [[П'єр Дені Ґібо|П'єра Дені Ґібо]].

▲* Двір Жевуських на Галицькому передмісті Львова.

▲* Палац Констанції Бєльської, [[Велика Горожанна]] Львівської області.

▲=== Дрібні роботи ===

▲* Житловий будинок генерала Роха Вінявського на нинішній [[Вулиця Театральна (Львів)|вулиці Театральній]], 10 у Львові, завершений, ймовірно, [[1773]] року. Припущення зроблене Володимиром Вуйциком на основі порівнянь будівельного «почерку» цієї кам'яниці з іншими, збудованими П. Полейовським.<ref>''Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.'' З історії львівських кам'яниць. Вулиця Театральна, 10. / Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— Вип.&nbsp;14, Львів, 2004.&nbsp;— С. 147.&nbsp;— ISBN 966-95066-4-13.</ref>