Метрополітен: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Хронологія будівництва діючих систем метрополітену: Додав посилання на декілька метрополітенів. |
м вікіфікація |
||
Рядок 7:
[[Файл:Budapest metro Heroes square.jpg|thumb|250px|right|Електрична підземка в [[Будапешт]]і — перша в континентальній Європі.]]
[[Файл:Kazan Metro ProspektPobedy 08-2016.jpg|thumb|250px|right|[[Казанський метрополітен]] Станція «Проспект Перемоги»]]
{{Otheruses}}
{{Otheruses|Метро (значення)}}
Рядок 46 ⟶ 47:
== Основні властивості ==
У містах з історичною забудовою лінії метро, зазвичай, прокладені під землею і лише інколи виходять на поверхню або на естакади. Габарити і маса рухомого складу можуть досягати залізничних стандартів, хоча, зазвичай, поступаються їм. Поїзди налічують, як правило, 4—8 вагонів. Діаметр тунелів досягає 5—6 метрів (але в багатьох системах зустрічаються і вужчі тунелі, наприклад в [[Берлін]]і ширина вузькопрофільних тунелів — всього 2,3 метра), граничні нахили більші, ніж на залізницях загального призначення, але менші, ніж на [[трамвай|трамваї]], мінімальні [[радіус]]и закруглення значно більше трамвайних. Платформи на станціях зазвичай мають довжину
У різних країнах влаштування і параметри метрополітенів помітно відрізняються (наприклад, бувають майже повністю наземні системи), але відмінними рисами метрополітену є використання [[Електрика|електричної тяги]], висока інтенсивність і швидкість руху поїздів, великий пасажиропотік. Розміри метрополітенів знаходяться в діапазоні від 2-кілометрової лінії «міні-метро» в ізраїльській [[Хайфа|Хайфі]] (див. [[Кармеліт]]) до [[Нью-Йорк|нью-йоркської]] системи «підземок» і «надземок» із загальною довжиною ліній понад 1300 км.
Рядок 78 ⟶ 79:
У [[1955]] відкрився рух на підземній залізниці в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]].
У [[1960]] почав діяти [[Київський метрополітен]], в [[1975]]
У [[1986]] почав діяти [[Криворізький швидкісний трамвай]], який є прикладом так званого «легкого метро».
Рядок 150 ⟶ 151:
* 2003 — [[Даляньський метрополітен|Далянь]] (Китай), [[Монорейка Окінави|Наха]] (Окінава, Японія)
* 2004 — Міннеаполіс (США), [[Уханьський метрополітен|Ухань]] (Китай), [[Метрополітен Кванджу|Кванджу]] (Корея), Гаага (Нідерланди), [[Сан-Хуанський метрополітен|Сан-Хуан]] (США)
* 2005 — [[Метрополітен Вальпараїсо|Вальпараїсо]] (Чилі), [[Казанський метрополітен|Казань]] (Росія), [[Метрополітен Порту|Порту]] (Португалія),
* 2006 — [[Метрополітен Валенсії (Венесуела)|Валенсія]] (Венесуела), [[Метрополітен Теджону|Теджон]] (Корея), [[Туринський метрополітен|Турин]] (Італія)
* 2007 — [[Метрополітен Палми|Палма]] (Іспанія, [[Балеарські острови]], [[каталанські країни]]), [[Метрополітен Маракайбо|Маракайбо]] (Венесуела)
Рядок 175 ⟶ 176:
== Рухомий склад ==
Поїзд метро складається з декількох вагонів: двох [[Головний вагон|головних вагонів]], що мають кабіни управління і [[Проміжний вагон|проміжних]], причеплених між ними. Вагон метро звичайно довше одинарного трамвайного, але коротше залізничного. Довжина вагонів метро типів А, Би, В, Г, Д, Е (Е-КМ), Еж-3, 81-717/714 і 81-720/721 «Яуза» становить 19—20 метрів, а вагонів моделі 81-740/741 «Русич» — 27—28 метрів. Поїзди метро живляться від мережі постійного струму — як правило, від третьої ([[Контактна рейка|контактної]]) рейки, напруга якої становить
У метро також експлуатуються [[контактно-акумуляторний електровоз|контактно-аккумуляторні електровози]] і мотовози для перевезення [[шляхові машини|шляхових машин]], вантажів, робітників в нічний час, коли напруга на контактній рейці знята.
Рядок 198 ⟶ 199:
=== Колія і [[оборотний тупик]] ===
Рух поїздів на станціях здійснюється по 1 і 2 головних станційних коліях. На станціях з коліним розвитком 3 і
=== Інженерний корпус ===
Рядок 210 ⟶ 211:
=== Електрогосподарство ===
Напруга живлення рухомого складу метрополітену в пострадянських країнах становить
Підстанції Т та СТП отримують живлення напругою 6-10 кВ від енергосистеми міста або від суміжних СТП. В більшості випадків СТП пов'язані між собою перемичками для підвищення надійності енергосистеми.
Окрім СТП та Т існують трансформатроні підстанції (ТП), що забезпечують електроенергією ескалатори, СЦБ, освітлення, вентиляцію і т.ін. окрім живлення тягової мережі. Зокрема СТП
Також до електрогосподарства належить система кабельних мереж, окрім зв'язку, освітлення.
|