Йов (Борецький): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: доповн
→‎Біографія: доповнення, вікіфікація, зовнішні посилання
Рядок 48:
Одночасно Борецький шукав шляхів порозуміння між українцями православними й українцями католиками та греко-католиками. Виступав за зміцнення політичних і культурних зв'язків України, [[Білорусь|Білорусі]] та [[Московія|Московії]]. Ставши митрополитом, продовжував опікуватися Київською братською школою. Допомагав Київському братству в придбанні деяких маєтностей на утримання школи. Добився королівської грамоти ([[19 лютого]] [[1629]]), за якою Київське братство було, нарешті, визнане й затверджене Річчю Посполитою, і ''«що б вони своїм накладом не побудували, то на вічні часи»''. Таким чином, хоч про братську школу в грамоті прямо не говорилось, вона з визнанням Київського братства також дістала державний захист як його невід'ємна частина. Із записів сучасника, вихованця Київської братської школи [[Сильвестр Косів|Сильвестра Косова]] довідуємося, що Борецький не полишав й учителювання: ''«Йов Борецький, ставши митрополитом Київським, був і опікуном оних братських шкіл і сам в них богословське вчення викладав»''.
 
У [[1628]]–[[1629]]&nbsp;рр. був разом із митрополитом [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йосифом Велямином Рутським]] прихильником загального замирення української церкви, однак не зміг залучити до своїх планів козаччини. У 1628 році був присутній на [[Городоцький собор 1628|Городоцькому соборі 1628 року]] (на [[Волинь|Волині]], в маєтності [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] в [[Городок (Рівненський район)|Городку]] [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] на шостому тижні [[Великий піст|Великого посту]]){{sfn|Голубев|1883|с=323–348}} та скликав у Києві [[Київський собор 1628{{sfn|поміснийІсторія соборукраїнської Православної церкви]]<ref nameлітератури|1995|с="МГІ">[http://libclub.com/G/Grushevskiy/Grushevskiy-246-7.htm Михайло Грушевський ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ ТОМ VIIІ. РОКИ 1626—1650 Ст.&nbsp;7]</ref>360–382}}<ref name="НІУ">[http://hram.in.ua/biblioteka/istoriia/64-book64/369-title76 Нарис історії Української Православної Церкви. Том 2. Розділ 13. Соборна діяльність Церкви в XVII&nbsp;ст., Підрозділ 3. Обласні собори в 20-их рр. XVII&nbsp;в., зв'язані зо спробами примирення з унією., ст.&nbsp;141–154]</ref> та скликав у Києві [[Київський собор 1628|помісний собор Православної церкви]]<ref name="НІУ" /><ref name="МГІ">[http://libclub.com/G/Grushevskiy/Grushevskiy-246-7.htm Михайло Грушевський ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ ТОМ VIIІ. РОКИ 1626—1650 Ст.&nbsp;7]</ref>. Мав намір взяти участь в спільному з'їзді православних та греко-католиків у Львові 28 жовтня 1629 року.<ref>''Chodynicki K.'' Borecki Jan…&nbsp;— S. 316.</ref> Улітку [[1629]] скликав [[Київський собор 1629|Київський собор]] за наказом короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда ІІІ Вази]] з метою визначення позиції православної пастви щодо укладення угоди з уніатами.<ref>''[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]].'' Українські козаки // Коли земля стогнала / В. Щербак (упорядник, автор передмови).&nbsp;— К. : Наукова думка, 1995.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— С. 263—264.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9.</ref>
 
Помираючи, Борецький передав опіку над освітніми справами ''«превелебнійшому в Бозі отцю [[Петро Могила|Петру Могилі]]»'' але застеріг його, щоб ''«школи в братстві київськім, а не де індей ґрунтовані були»''. Похований Борецький, за його заповітом, ''«…при церкві святого Архистратига Михаїла над Києвом»'' Михайлівського Золотоверхого монастиря, що був на той час резиденцією митрополита.