'''Ро́зпуск релігі́йних ордені́в у Португа́лії''' ({{lang-pt|Extinção das ordens religiosas}}) — указ португальського короля [[Педру IV]] від [[28 травня]] [[1834]] року. Згідно з документом у [[Королівство Португалія|Португалії]] та [[Португальська імперія|колоніях]] було розпущено [[чернечий орден|регулярні чернечі ордени]] [[Католицька церква в Португалії|Католицької Церкви]], а також [[націоналізація|націоналізовано]] їхнє майно. Указ був прийнятий внаслідок перемоги [[антиклерикалізм|антиклерикальної]] партії у громадянській війні, так званих [[Ліберальні війни|Ліберальних війнах]] [[1828]]—[[1834]] років. До цього, під впливом антихристиянських ідей [[Просвітництво|Просвітництва]], в Португалії двічі заборонялася діяльність [[єзуїти|єзуїтів]]: розпорядженням голови уряду [[Себаштіан де Карвалю|Себаштіана де Карвалю]] ([[3 вересня]] [[1759]]) і наказом принца-регента [[Жуан (регент Португалії)VI|Жуана]] ([[1 квітня]] [[1815]]). Після [[Португальська революція (1820)|Ліберальної революції 1820]] року і прийняття [[Конституція Португалії (1822)|Конституції]] були накладені обмеження на прийом [[новіціат|новачків]] у монастирі. В ході громадянської війни король [[Мігел (король Португалії)|Мігел]], лідер абсолютистів, дозволив єзуїтам повернутися в Португалію ([[1829]]) й передав їм Колегію мистецтв у [[Коїмбра|Коїмбрі]] ([[1833]]). Водночас, його опонент король Педру IV, лідер лібералів, заборонив діяльність усіх релігійних орденів на території, первісно на [[Азорські острови|Азорах]], що були підконтрольні його уряду ([[17 травня]] [[1832]]). Після перемоги лібералів, зафіксованій у [[Еворамонтеська конвенція|Еворамонтеській конвенції]], міністр юстиції і [[масон]] [[Йоакім Антоніу де Агіар]] написав проект королівського указу про розпуск релігійних орденів. 28 травня 1834 року його підписав Педро IV, а [[30 травня]] опублікувала преса. Згідно з указом усі чоловічі та жіночі монастирі, колегії, шпиталі та інші заклади, що належали регулярним орденам Католицької церкви на теренах Португалії та її колоній ліквідовувалися (Стаття 1). Держава проводила [[секуляризація|секуляризацію]] і націоналізацію майна цих закладів (Стаття 2). Сакральний інвентар передавався парафіяльним церквам діоцезій (Стаття 3). Таким чином новий уряд намагався підірвати політично-суспільний вплив португальського духовенства. Указ призвів до розпуску чоловічих чернечих орденів у Португалії. Діяльність жіночих орденів дозволили тимчасово, але [[1862]] року заборонили приймати нових членів і, тим самим, прирекли на поступове вимирання. Внаслідок заборони було націоналізовано близько 500 монастирів та орденських закладів, частина з яких була шедеврами португальської архітектури. Більшість орденських споруд зруйнувалися в наступні роки через урядовий недогляд. Указ завдав великого удару по релігійній та цивілізаційній місії португальців у колоніях, що від XVI століття трималася на ченцях різних орденів, переважно єзуїтів.
