Феодоро: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Готія}}
{{Картка:Колишня країна
|conventional_long_name = Феодоро, Готія
Рядок 7 ⟶ 8:
|country = [[Україна]]
|era = Середньовіччя
|government_type = монархія
|year_start = 1204
Рядок 50:
|year_leader7 = червень — грудень 1475
|title_leader = князь
}}
'''Князі́вство Теодо́ро''', або '''Феодо́ро''' {{lang-el|Θεοδόρο}}) — у [[1204]]—[[1475]] роках [[готи|готська]] [[монархія|монархічна]] держава па південному заході [[Кримський півострів|Кримського півострова]]. Постала на уламках [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]]. Очолювалася [[готські князі|готським князем]], що мав столицю у Доросі (Теодоро, сучаний [[Мангуп]]). Була останнім притулком [[кримські готи|кримських готів]]. Підтримувала союзницькі відносини із [[Трапезундська імперія|Трапезундською імперією]]. Панівною релігією було [[візнатія|візантійське]] [[православ'я]]. Офіційною мовою княжого двору та Цервки була [[грецька мова|грецька]]. Більшість населення складали готи та [[кипчацькі мови|кипчакомовні]] народи. Завойована [[Османська імепія|Османською імперією]], включена до складу [[Кефінський еялет|Кефінського еялету]]. Також — '''Го́тія''' ({{lang-el|Γοτθία}}).
== Населення і віросповідання ==▼
[[Файл:ФУНА 3.jpg|thumb|200px|Герби князів Феодоро із надпису 1459 р., знайденого під час розкопок Фуни.]]
▲== Населення і віросповідання ==
На території князівства у XV ст. крім його столиці міста [[Дорос]] ([[Мангуп]]) і фортеці [[Каламіта]] з портом [[Авліта (середньовічний порт)|Авліта]], існувало приблизно 22-26 феодальних [[Вотчина|вотчин]] з їх [[Замок (споруда)|замками]] і більш ніж з сотнею поселень сільського типу, одне [[абатство]] і 8 церковно-[[монастир]]ських володінь. До 1475 р. на його території налічувалося до 30 тисяч будинків, а населення князівства досягало 200 тисяч жителів. Етнічний склад князівства Феодоро був представлений в основному нащадками [[Готи|готів]], [[алани|аланів]], [[Черкеси|черкесів]], [[Караїми|караїмів]], [[Половці|половців]] і візантійських колоністів. Державною релігією було [[православ'я]]. У VIII ст. у «місцевості Дорі» була утворена [[Готська і Кафська митрополія|Готська єпархія]] [[Константинопольський Патріархат|Константинопольського патріархату]]. В ранньомодерному [[Крим]]у [[Германці|давньогерманська]] мова ще використовувалася як [[Літургія|літургійна]] мова ({{lang-el|Λειτουργία}} — [[богослужіння]] у [[Християнська Церква|церкві]]). Пізніше, в IX ст., літургії вже проводилися грецькою мовою. Розмовною мовою в князівстві був [[Готська мова|готська]] ({{lang-got|Guta razda}}), в той же час для міжнаціонального, культурного і релігійного спілкування широко використовувався грецька ({{lang-el|Ρωμαϊκή γλώσσα}}). Цим пояснюється присутність пам'яток писемності в основному [[Грецька мова|грецькою мовою]].
| |||