Українські народні казки: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{main|Казка}}
'''Украї́нські наро́дні ка́зки''' —
У [[Казка|казках]] також, знайшли
== Герої казок ==
Рядок 10:
1. Злотворці — це ті, що роблять [[зло]]. Кривдять чи беруть в полон людей ([[Кощій безсмертний|Кощій Безсмертний]], [[Одноокий людоїд]], [[Баба-яга]], [[кобиляча голова]], [[Мотив Змія (казка)|мотив змія]], змій 3, 9, 10, 12-головий, [[мачуха]], пан, та інші). Ці образи бувають реалістичними (в соціально-побутових казках), [[алегорія|алегоричними]] (в казках про тварин) та [[фантастика|фантастичними]] (в чарівних казках).
2. Знедолені — це жертви злотворців. Вони або займають пасивну позицію, або чинять
3. Добротворці — це [[Богатир|богатирі]], [[чарівники]] та їхні помічники: наречені, пророки, домашні і дикі звірі (образи помічників-звірів виникли під впливом [[анімізм]]у — одухотворення навколишньої [[Природа|природи]] і [[тотемізм]]у — вірування у спільне походження). Нерідко у певних істотах ми зустрічаємо віддзеркалення мрій людини про полегшення праці в усіх сферах трудової діяльності (наприклад [[Вернидуб (герой українських казок)|Вернидуб]], Скороход). Добротворці часто наділяються, велетенською силою (одною рукою виривають дерева). Цей засіб називається [[Гіпербола (література)|гіперболізацією]] (перебільшення). Нерідко долати перешкоди добротворцям допомагають чарівні символічні предмети, як то [[чоботи-скороходи]], [[скатертина-самобранка]], [[шапка-невидимка]] та
== Особливості ==
Казки мають декілька особливостей, на які варто звернути увагу. Так, наприклад, у казках завжди зустрічаються числа 3,7,9,12 (відгадати 3 загадки, 3 випробування, 3 брати, 12 голів у змія). Ці числа вважалися у [[Слов'яни|слов'ян]] [[Магічне мислення|магічними]]. Вони створюють динамічну ритміку оповіді, та сприяють запам'ятовуванню казки. Дуже цікавими є також [[зачин]] та кінцівки казок: «Був-не-був, та кажуть люди, що був», «А вони й досі живуть, хліб жують і постолом добро возять». Вони називаються формулами початковими (ініціальними) та кінцевими (фінальними).
Також типовими для казок є багато [[прислів'я|прислів'їв]], [[приказка|приказок]], [[Порівняння (література)|порівнянь]] та [[загадка|загадок]]. Загадки взагалі стали майже невід'ємною частиною народних казок. Ще можна зустріти своєрідні загадки-завдання (за ніч викорчувати ліс). Ці загадки є художнім засобом звеличення сили героя. Загалом пісні, прислів'я, загадки та
Казки, іноді засуджували несправедливі закони та традиції давнини. Так, наприклад, у казках ми часто зустрічаємо трьох братів. Старший з них є найбагатшим, а найменший — найбіднішим. Молодшого брата наділяють красою, кмітливістю та щедрістю, що й допомагає йому в [[Життя|житті]], і наприкінці він завжди знаходить своє [[щастя]]. Таким чином, казка засуджує старовинний закон успадкування майна старшим братом.
== Види казок ==
Виділяють три основних види казок: казки про [[Тварини|тварин]], чарівні казки, та соціально-побутові казки.
''Казки про тварин'' — це казки, в яких головними героями є тварини — лісові та домашні, а також птахи та комахи. В образах тварин ми бачимо [[алегорія|алегорію]], тобто ці казки мають виразний соціальний [[підтекст]]. В цих казках ми бачимо звірів за суто людськими справами: вони воюють, обирають царів, судяться та ін. Ці казки висміюють людські недоліки та пороки такі, як заздрість, агресивність та жадоба. Розповідаючи про пригоди тварин, ці казки «підморгують одним оком на людей».
Рядок 38 ⟶ 37:
* 4. Протиставлення бідних багатим (дуже часто бідний чоловік — розумний та кмітливий, панич — невіглас).
* 5. Висміювання розбещених представників церкви.
* 6. Любов до
* 7. «хліб і золото» — засуджували [[жадібність]] до наживи та показували, що для людини хліб є набагато дорожчим за будь-які гроші.
== Інші проекти ==
|