Шрифт: відмінності між версіями

* Першою письмовою формою передачі думки була [[Піктографічне письмо|піктографія]] - — малюнки на стінах печер і на скелях.

* [[Вузликове письмо]].

* [[Ідеографія]] - — наступний етап після піктограм.

* [[Єгипетські ієрогліфи|Ієрогліфи Стародавнього Єгипту]], знаки-символи були попередниками сучасного письма. Трохи пізніше, ієрогліфи використовувалися для передачі початкового звуку назви предмета, явища, події, але повного переходу на фонетичне письмо не відбулося.

* Перша [[абетка]] літера-фонетичного письма створили [[фінікійці]]. Ця абетка стала першоджерелом більшості абеток світу - — [[Грецька абетка|грецької]], [[Латинська абетка|латинської]], [[Кирилиця|кирилічноїкириличної]] та інших.

* [[Стародавні греки|Греки]] вдосконалили [[Фінікійське письмо|фінікійську абетку]], ввівши до неї [[Голосні звуки|голосні]] звуки-літери. Знаки літери цієї абетки дуже прості, мають чіткі лінії однієї товщини, і складаються з простих геометричних форм - — [[Коло|кола]], [[Трикутник|трикутникатрикутник]]а, [[Відрізок|відрізка]]. [[Грецька абетка|Давньогрецька абетка]] стала першою абеткою в [[Європа|Європі]].

* [[Латинська абетка|Латинська]] і [[Кирилиця|кирилічнакирилична]] абетки побудовані на єдиній графічній основі і виникли вони з давньогрецьких написів - — '''капіталів'''.

* [[Маюскул]] висікався на кам'яних плитах, колонах, тріумфальних арках. Одним з видів рукописного маюскула було письмо '''квадрату'''. Літери такого листа характеризуються плавними потовщеннями і зарубками. Вужчі і декоративні літери - — '''рустика'''. Ще варіант рукописного римського письма - — '''[[Римський курсив|курсив]]'''.

* У [[VI століття|VI столітті]] з'являється новий стиль письма - — [[унціал]]. Літери цього шрифту характеризувалися виступом кінців за межі верхніх і нижніх ліній ряду. Розвиток даного шрифту є '''полуунціалнапівунціал'''. Цей період став перехідним від [[Маюскул|маюскульного]] письма до [[Мінускул|мінускульниммінускул]]ьним.

* У [[IX століття|IX столітті]] поширюється [[каролінзький мінускул]] - — шрифт, літери якого використовуються і в наш час.

* У [[XI століття|XI]]-[[XII століття|XII]] століттяхх розвивається [[Готичне письмо|'''готичне письмо''']]. [[Готичний шрифт]] має безліч різновидів за характером накреслення: [[Текстура (шрифт)|текстура]], [[Бастарда (шрифт)|бастарда]], [[Ротунда (шрифт)|ротунда]], декоративний, ломбардські версали, а пізніше [[фрактура]].

* [[Ротунда (шрифт)|Круглий готичний]] (швабський) шрифт став перехідною формою до письма епохи [[Відродження]]. У цей час зростає увага до всього античного, копії античних текстів переписують шрифтом, що отримав назву «'''[[антиква]]'''». В цей же час з'являються перші трактати про будову літер на основі квадрата, його діагоналей і вписаного в квадрат кола. Автор трактату [[Лука Пачолі]].

* У трактаті [[Жофруа Торі]] «Квітучий луг», літери побудовані в квадраті, зі сторонами, поділеними на 10 частин.

* [[Альбрехт Дюрер]] розробив свій шрифт, літери якого також вписувалися в квадрат.
{| class="wikitable" !
|[[Файл:Fra Luca Pacioli Letter A 1509.png|thumb|163x163px|Літера '''«А»'''. Лука Пачолі, 1509  р.]] !
|[[Файл:Geoffroy Tory Letter A 1526.png|thumb|270x270px|Літера '''«А»'''. «Квітучий луг», [[Жофруа Торі]], 1526  р.]] !
|[[Файл:Albrecht Dürer Letter A 1528.png|thumb|223x223px|Літера '''«А»'''. Альбрехт Дюрер, 1528 р.]]
|}

* У [[XV століття|XV столітті]] типографи виготовили нові друковані шрифти. Серед піонерів були [[Ніколя Жансон]], [[Мануцій Альд]] і [[Клод Гарамон]]. Шрифт Гарамона став основою для безлічі сучасних шрифтів. У ньому гармонійно поєдналися невисока контрастність, плавний перехід від основного штриха до зачіски, округлість і ухил осей в літерах О, С, Ю.

| [[Файл:JensonEusebiusLigaturesManutius.jpg|thumb|350x350px340x340px| Шрифт НіколяАльда ЖансонаМануция]]

|}Подальший розвиток мистецтво шрифту отримало в другій половині XVIII - — початку XIX століть в шрифтах Дідо.

Новий книжковий цивільний шрифт з XVIII  ст. був чіткий, округлий і раціональний. Він був синтезом традиційних шрифтів з [[Антиква|антиквою]].