Полабська мова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Polabian_Slavs.png|thumb|250px|right|Колишні області полабських слов'ян.]]
 
'''Полабська мова''' — [[Мертва мова|мертва]] [[Західнослов'янські мови|західно-слов'янська мова]]. [[Рідна мова]] нащадків слов'янського племені [[Древани|древан]]. Була поширеною на крайньому заході слов'янського ареалу серед селян князівства [[Брауншвейг-Люнебург|Люнебурґ]] на лівому березі річки [[Ельба]] (Лаба) (сучасний район [[Люхов-Данненберг (район)|Люхов-Данненберґ]] землі [[Нижня Саксонія]] в [[Німеччина|Німеччині]]). До середини [[XVIII століття]] полабська мова вимерла, слов'яни Люнебурґа заговорили лише [[Німецька мова|німецькою]].
'''Полабська мова''' — мертва [[Слов'янські мови|слов'янська мова]], належить до групи [[західнослов'янські мови|західнослов'янських мов]].
 
Полабська мова найближчабула найближчою до [[польськаПольська мова|польської]] мови;та разом із мовоюз польськоюнею, а також [[СловінцькаКашубська мова|словінцькокашубською]]-[[Померанська мова|померанськими]]та говірками йвимерлою [[КашубськаСловінцька мова|кашубською мовоюсловінцькою]], мову полабську умовно включеноналежить до так званої [[ЛехитськіЛехітські мови|лехитськоїлехітської підгрупи]] [[Західнослов'янські мови|західнослов'янських мов (за ім'ям легендарного засновника [[Польща|Польщі]] — Lech).
 
Для полабської мови характерні збереження низки архаїчних рис (наявність {{Не перекладено|Носові голосні|носових голосних|en|Nasal vowel}}; форми без [[Метатеза плавних у слов'янських мовах|метатези плавних]]; наявність [[Аорист|аористу]] й [[Імперфект|імперфекту]]; релікти числа [[Двоїна|двоїни]]; деякі [[Просодія|просодичні особливості]]), поява інновацій, низка з яких пов'язана з впливом німецької мови ([[Дифтонг|дифтонгізація]] закритих голосних; перехід голосних о в ''ö'', ''ü'' і ''a'' в ''o''; перехід приголосних ''g'', ''k'' в деяких позиціях в ''d’'', ''t’''; в низці випадків [[Редукція голосних|редукція]] кінцевих голосних; спрощення в наголосі; особливості утворення складних часів та ін.), наявність великої кількості [[Середньонижньонімецька мова|середньонижньонімецьких]] лексичних [[Мовне запозичення|запозичень]].
Назва мови походить від слов'янської назви річки Лаба (пол. Łaba, чес. Labe і т. д.).
 
Полабською мовою не було писемності, вона відома за декількома словниками та записами текстів, здійсненими наприкінці [[XVII століття|XVII]] — на початку [[XVIII століття|XVIII]] століть (німецько-полабський словник {{Не перекладено|Крістіан Генніґ фон Єссен|К. Генніґа|ru|Христиан Хенниг фон Йессен}}, записи селянина {{Не перекладено|Ян Парум Шульце|Я. П. Шульце|ru|Ян Парум Шульце}}, французько-полабський словник І. Пфеффінґера та ін.). Полабська мова також відбита в [[Топоніміка|топоніміці]] та деяких особливостях німецьких говорів на півночі Німеччини.
 
== Ареал ==