Раса: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
Уперше термін «раса» в значенні [[таксономія|таксономічного]] поділу людства на види запропонував французький вчений і мандрівник [[Франсуа Берньє]].
 
Новітнє визначення за генотипом трактує термін раса як сукупність певних генетичних показників, які притаманні тій чи іншій популяції. Традиційно виділяються три великі раси: '''[[Європеоїдна раса|європеоїдна]], [[Негроїдна раса|негроїдна]], і [[Монголоїдна раса|монголоїдна]]'''. За класифікацією XIX&nbsp;ст. їх також називали відповідно ''білою'', ''чорною'' та ''жовтою''. Деякі дослідники виділяють також і австралоїдну та американоїдну (індіанці)<ref>{{sfn|Макарчук С.&nbsp;А.&nbsp;Етнічна історія України: навч. посібник // Антропологічний поділ людства / С.&nbsp;А.&nbsp;Макарчук.&nbsp;— Київ: Знання, |2008.&nbsp;— 471 c. (331 с.) ISBN 978-966-346-409-1</ref>}}.
 
Раса визначає в антропології групу людей з основною сукупністю спадкових прикмет, які відрізняють її від іншої класифікаційної і приналежної до того самого роду одиниці. Поняття раси є біологічною особливістю, і тому його не треба змішувати з народом і його мовою, релігією, культурою й історичними та економічними умовами, в яких він живе. Оточення впливає винятково на зони, вигляд індивіда й обмежується тільки його життям. Взаємні схрещування рас витворюють типи, що являють собою посередню форму між двома і більше расами та у пізніших спадкових процесах повертаються загалом до батьківського виду або устабілізовуються.